Кінтореїт (англ. kintoreite) — рідкісний мінерал класу фосфатів, арсенатів та ванадатів, групи крандаліту.

Кінтореїт
Загальні відомості
Статус IMAзатверджений (А)[d][1]
IMA-номерIMA1992-045
АбревіатураKt[2]
Хімічна формулаPbFe₃(PO₄)(PO₃OH)(OH)₆
Nickel-Strunz 108.BL.10
Dana 842.7.3.6
Ідентифікація
Сингоніятригональна сингонія[3]
Просторова групакристалографічна група 166d[3]
Інші характеристики
Названо на честьKintore opencut, Broken Hill South mined[4]
Типова місцевістьBlock 14 opencut, Broken Hill mined[4],
Kintore opencut, Broken Hill South mined[4]
CMNS: Кінтореїт у Вікісховищі

Назва за місцем першої знахідки мінералу кар'єр Кінтор (Kintore) (Брокен-Гілл, Південна Австралія).[5].

Загальний опис

ред.

Хімічна формула: PbFe3+3(PO4)2(OH, H2O)6. Містить (%): Fe — 25,07; P — 9,27; H — 1,13; Pb — 31,01; O — 33,52. Кристали ромбоедричні або у вигляді сферолітів. Сингонія триклінна. Твердість 4. Густина 4,25 — 4,34. Спайність досконала. Колір кремовий, переходить в жовтувато-зелений, зеленувато-коричневий, коричнево-жовтий. Риса жовтувато-зелена. Блиск скляний, жирний.

Розповсюдження

ред.

Рідкісний другорядний мінерал, який утворюється в зоні окиснення свинцево-цинкових родовищ в асоціації з сегнітитом, міметезитом, піроморфітом, лібетенітом, апатитом, гетитом. Осн. знахідки: кар'єр Кінтор (Kintore) (Брокен-Гілл, Південна Австралія), шахта Клара (поблизу Обервольфаха, Німеччина) та шахта «Ігельшлат» (поблизу Графенхаузена, Німеччина).

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Mandarino J. A. New minerals recently approved by the Commission on New Minerals and Mineral Names, International Mineralogical Association // The Canadian MineralogistAssociation Minéralogique du Canada, 1994. — Vol. 32. — P. 723–725. — ISSN 0008-4476; 1499-1276
  2. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical MagazineCambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. а б mineralienatlas.de
  4. а б в Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database[Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  5. Мінерали Австралії. Архів оригіналу за 10 квітня 2018. Процитовано 10 квітня 2018.

Література

ред.
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Кінтореїт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Кінтореїт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
  • Pring, A., Birch, W. D., Dawe, J. R., Taylor, M. R., Deliens, M. & Walenta, K. (1995) Kintoreite, PbFe3(PO4)2(OH, H2O)6, a new mineral of the jarosite-alunite family, and lusungite discredited. Mineralogical Magazine: 59: 143—148.
  • Mineralogical Record: 27: 302—303.
  • Neues Jahrbuch für Mineralogie, Monatshefte (1998): 145—163.
  • Grey, I.E., Mumme, W.G., Mills, S.J., Birch, W.D. & Wilson. N.C. (2009): The crystal chemical role of zinc in alunite-type minerals: structure refinements for pure and zincian kintoreite. American Mineralogist, 94, 676—683.

Посилання

ред.