Кінор (івр. כִּנּוֹר‎‎) — стародавній єврейський струнний музичний інструмент, згадується у Торі та Біблії. У грецькому перекладі Біблії інструмент називається кітара (грец. κινύρα). У сучасному івриті словом «кінор» називають скрипку[1].

Кінор
Схематичне зображення кінора
Схематичне зображення кінора
Схематичне зображення кінора
Класифікація струнний музичний інструмент
Класифікація Горнбостеля-Закса 321.22
Подібні інструменти ліра, арфа, кіфара, невел
CMNS: Кінор у Вікісховищі

Історія ред.

 
Скульптура Давидового кіннора в Єрусалимі

Згідно з Торою та Біблією, винахідником кінора вважається Юваль, син Ламеха. На кінорі у юності грав Давид для царя Саула. Найдавніша письмова згадка датується 2500 роком до н. е. На глиняній таблиці, що знайдена при розкопках стародавнього месопотамського міста Ебла, у списку музичних інструментів згадується семітський термін кі-на-ру. Схожі таблички знайдені при розкопках шумерських міст Шуруппак та Абу-Салабіх.

Кінор використовувався євреями у побуті (для підняття настрою), під час святкувань та у релігійних богослужіннях. Кінор, згідно з традицією, використовувався лише у час радості, святкувань. Під час жалоби чи інших сумних подій, грати на кінорі заборонялося. У храмових богосложіннях використовувався разом з невелом та кимвалом[2]. У Старому Заповіті кінор згадується 42 рази[3]. У зібранні юдейських законів «Мішна», що під час богослужінь у храмі повинно грати не менше 9 кінорів[4].

Опис ред.

Кінор за формою нагадував ліру чи арфу[5]. Елементи дерев'яного корпусу з'єднувались між собою верблюжими кишками. Струни виготовлялися з овечих кишок. Кількість струн та техніка гри були різноманітними. Йосип Флавій писав, кінор мав 10 струн, по яких вдаряли паличкою[5]. Згідно Біблії, Давид грав на кіннорі пальцями[4]. На монетах Макавеїв зображувався восьмиструнний кінор, на монетах Бар-Кохби — трьохструнний та шестиструнний[5].

Примітки ред.

  1. Jeremy Montagu, Musical Instruments of the Bible, Scarecrow Press, 2002, p. 12
  2. Amnon Shiloah (1 травня 1995). Jewish Musical Traditions. Wayne State University Press. с. 137–. ISBN 978-0-8143-2235-2. Архів оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 4 червня 2013.
  3. Jonathan L. Friedmann (8 січня 2013). Music in Biblical Life: The Roles of Song in Ancient Israel. McFarland. с. 71–. ISBN 978-0-7864-7409-7. Процитовано 4 червня 2013.
  4. а б Abraham Zebi Idelsohn (1929). Jewish Music: In Its Historical Development. Courier Dover Publications. с. 8–. ISBN 978-0-486-27147-7. Архів оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 4 червня 2013.
  5. а б в Geoffrey W. Bromiley. The International Standard Bible Encyclopedia. Wm. B. Eerdmans Publishing. с. 442–. ISBN 978-0-8028-3785-1. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 4 червня 2013.