Кільця Лізеганга

Кільця Лізеганга — просторові шароваті структури, що утворюються при певних умовах у хімічних системах при реакції преципітації. Попри слово кільця у назві такі шароваті структури можуть мати форму смуг, в залежності від експериментальних умов.

Відтворити

Експеримент шарів Лізеганга з рідинами:
     — концентрований гідроксид амонію${\mathsf {NH_{3}\cdot H_{2}O\rightleftarrows NH_{4}^{+}+OH^{-}}}$
     — суміш харчового барвника і сульфату магнію ${\mathsf {MgSO_{4}}}$

---

Дифузія прозорої рідини в червону суміш спричиняє утворення переривчастих опадів з гідроксиду магнію${\mathsf {MgSO_{4}+2NH_{3}+2H_{2}O\rightarrow }}$${\mathsf {\rightarrow Mg(OH)_{2}\downarrow +(NH_{4})_{2}SO_{4}}}$

Кільця преципітату хромату срібла в шарі желатину

Приклади кілець Лізеганга

Уперше це явище спостерігав Фрідліб Рунге у 1855 році, проводячи дослід із преципітацією на промокальному папері. Рафаель Едуард Лізеганг отримав кільця, названі його іменем, 1886 року, капнувши розчином нітрату срібла на тонкий шар гелю, що містив дихромат калію.

Див. також

• Кільця Лізеганга (геологія)