Кученяєвське сільське поселення

населений пункт у Росії
Кученяєвське сільське поселення
Країна Росія Росія
Регіон Мордовія
Район Ардатовський район
Центр село Кученяєво
Голова
Дата утворення
Основні дані
Площа: 122,87 км²
Населення 941 особа (2019)
Густота населення 7,66 осіб/км²
Населені пункти 4 сільських нп
Телефонний код
Поштові індекси
Часовий пояс
ЗКАТО
Сайт

Мапа

Кученя́євське сільське поселення (рос. Кученяевское сельское поселение) — муніципальне утворення у складі Ардатовського району Мордовії, Росія. Адміністративний центр — село Кученяєво.

Історія ред.

Станом на 2002 рік існували Кельвядинська сільська рада (села Андрієвка, Кельвядні) та Кученяєвська сільська рада (село Кученяєво, селища Зоря, Ульяновка).

19 травня 2020 року було ліквідовано Кельвядинське сільське поселення, його територія увійшла до складу Кученяєвського сільського поселення[1].

Населення ред.

Населення — 941 особа (2019[2], 1247 у 2010[3], 1458 у 2002[4]).

Склад ред.

До складу поселення входять такі населені пункти:

Населений пункт Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
Андрієвка, село 151 132
Зоря, селище 3[5] 0
Кельвядні, село 405 352
Кученяєво, село 899 763
Ульяновка, селище 0 -

Примітки ред.

  1. Закон Республики Мордовия от 19 мая 2020 г. № 24-З «О преобразовании Каласевского и Манадышского-2 сельских поселений, Кельвядинского и Кученяевского сельских поселений Ардатовского муниципального района Республики Мордовия, Каласевского и Манадышского 2-го сельсоветов, Кельвядинского и Кученяевского сельсоветов Ардатовского района Республики Мордовия и о внесении изменений в некоторые законы Республики Мордовия» [Архівовано 6 грудня 2020 у Wayback Machine.] - Электронный фонд правовых и нормативно-технических документов (рос.)
  2. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  3. Численность и размещение населения Республики Мордовия — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  4. Дані перепису населення Росії 2002 року. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 27 листопада 2020.
  5. З них ерзяни — 100 %.