Ардатовський район (Мордовія)
Арда́товський район (рос. Ардатовский район, ерз. Орданьбуе, мокш. Ардатовань аймак) — муніципальний район у складі Республіки Мордовія Російської Федерації.
| Ардатовський район | |
|---|---|
| рос. Ардатовский район ерз. Орданьбуе мокш. Ардатовань аймак | |
| |
| Основні дані | |
| Суб'єкт Російської Федерації: | Мордовія |
| Код ЗКАТУ: | 89 203 000 000 |
| Населення: | 24617 осіб (2019) |
| Площа: | 1192,61 км² |
| Густота населення: | 20,64 осіб/км² |
| Населені пункти та поселення | |
| Адміністративний центр: | місто Ардатов |
| Кількість міських поселень: | 2 |
| Кількість сільських поселень: | 14 |
| Кількість міст: | 1 |
| Кількість смт: | 1 |
| Кількість сіл та присілків: | 45 |
| Кількість селищ: | 10 |
| Влада | |
Адміністративний центр — місто Ардатов.
Географія ред.
Район розташований на північному сході республіки, межує з територією Республіки Чувашія і Нижньогородської області. Із заходу на схід район перетинає річка Алатир. Лівий берег річки займають заболочені ділянки і ліси, землі правого берега більше залучені в сільськогосподарський оборот.
Велика частина ґрунтів району — чорноземи (близько 60 %), сірі лісові ґрунти становлять 16 %, заплавні — 11 %, дерново-підзолисті — 5 %. Близько 23,7 % площі району займають ліси, в основному змішані.
Особливо охоронні природні території ред.
Особливо охоронні природні території Ардатовсього району[1][2]:
- Ардатовський комплексний державний заказник за 10 км на північний захід від Ардатова. Створений 17.04.1967 р. з метою збереження чисельності диких копитних тварин, річкового бобра, хохулі, водоплавної дичини.
- Дубовий гай площею близько 21 га за 6 км на південний схід від селища Тургенєве.
- Модриновий гай площею близько 0,2 га в Ардатові.
- Урочище «Шмельов ставок» — ставок з дільницею лісу площею близько 21 га.
- Торф'яні болота площею близько 8 та 13 га.
- Торф'яне болото площею 45,5 га в Заводському лісництві. Місце проживання бобра і багатьох видів водоплавних птахів.
- Заболочена ділянка лісу площею 18 га, що є місцем гніздування журавлів і сірих чапель.
- Озеро «Довге» на лівому березі Алатиря навпроти села Луньга. Місце виростання водяного горіха.
Історія ред.
Населення ред.
Населення району становить 24617 осіб (2019[3], 29446 у 2010[4], 31565 у 2002[5]).
Адміністративно-територіальний поділ ред.
На території району 2 міських та 14 сільських поселень:
- 13 липня 2009 року було ліквідовано Безводинське сільське поселення та Полівське сільське поселення, їхні території увійшли до складу Кечушевського сільського поселення; було ліквідовано Малокузьминське сільське поселення, його територія увійшла до складу Куракінського сільського поселення; було ліквідовано Великополянське сільське поселення, його територія увійшла до складу Рідкодубського сільського поселення[6].
- 19 червня 2013 року було ліквідовано Луньгинське сільське поселення, його територія увійшла до складу Манадиського-2 сільського поселення; було ліквідовано Манадиське-1 сільське поселення, його територія увійшла до складу Сілінського сільського поселення; було ліквідовано Староардатовське сільське поселення, його територія увійшла до складу Октябрського сільського поселення[7].
- 17 травня 2018 року було ліквідовано Жабинське сільське поселення, його територія увійшла до складу Урусовського сільського поселення; було ліквідовано Жарьонське сільське поселення, його територія увійшла до складу Чукальського сільського поселення[8].
- 24 квітня 2019 року було ліквідовано Лісозаводське сільське поселення та Турдаковське сільське поселення, їхні території увійшли до складу Рідкодубського сільського поселення; було ліквідовано Солдатське сільське поселення, його територія увійшла до складу Сілінського сільського поселення[9].
- 19 травня 2020 року було ліквідовано Кельвядинське сільське поселення, його територія увійшла до складу Кученяєвського сільського поселення; було ліквідовано Манадиське-2 сільське поселення, його територія увійшла до складу Каласевського сільського поселення[10].
Найбільші населені пункти ред.
Найбільші населені пункти з чисельністю населення понад 1000 осіб:
| № | Населений пункт | Населення, осіб (2002) |
Населення, осіб (2010) |
|---|---|---|---|
| 1 | Ардатов (місто) | 9 587 | 9 400 |
| 2 | Тургенєво | 5 288 | 5 260 |
| 3 | Баєво | 1 862 | 1 834 |
| 4 | Рідкодуб'є | 1 340 | 1 365 |
Господарство ред.
Транспорт ред.
В районі 218 км доріг з твердим покриттям. По території району проходить Горьківська залізниця.
Культура ред.
Пам'ятки району:
- Троїцька церква у селі Андріївка, пам'ятник архітектури 1751 року.
- Будинок-музей скульптора С. Д. Ерьзі (Нефедова) в селі Баїв.
- В історичному центрі міста Ардатові збереглися будинки, побудовані в XVIII—XIX ст.
- Казанська Ключевська чоловіча пустель в селищі Тургенєве.
Освіта ред.
В районі два училища — медичне та одне з найстаріших в Мордовії професійне ПУ № 8 ім. А. Пожарського, що існує з 1917 року.
Персоналії ред.
- С. Д. Ерьзя — всесвітньо відомий скульптор, народився в селі Баєво
- Д. В. Воскресенський — священик, зарахований до лику святих, народився в селі Урусово
Примітки ред.
- ↑ Всё о Мордовии: Энциклопедический справочник / сост. Н. С. Крутов, Е. М. Голубчик, С. С. Маркова. — Саранск: Мордов. кн. изд-во, 2005. — С. 177. — ISBN 5-7595-1662-0
- ↑ Животные Республики Мордовия: список ООПТ. Архів оригіналу за 6 вересня 2009. Процитовано 7 жовтня 2012.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, населённых пунктов Чувашской Республики (рос.). Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 23 березня 2015.
- ↑ Чисельність населення за національністю в Чуваській республіці — проєкт «Lingvarium» (рос.)
- ↑ Закон Республики Мордовия от 13 июля 2009 г. № 53-З «О преобразовании некоторых муниципальных образований Ардатовского муниципального района и административно-территориальных единиц Ардатовского района Республики Мордовия» - Электронный фонд правовых и нормативно-технических документов (рос.)
- ↑ Закон Республики Мордовия от 19 июня 2013 г. № 45-З «О преобразовании некоторых муниципальных образований Ардатовского муниципального района и административно-территориальных единиц Ардатовского района Республики Мордовия» - Электронный фонд правовых и нормативно-технических документов (рос.)
- ↑ Закон Республики Мордовия от 17 мая 2018 г. № 33-З «О преобразовании Жабинского и Урусовского сельских поселений, Жаренского и Чукальского сельских поселений Ардатовского муниципального района, Жабинского и Урусовского сельсоветов, Жаренского и Чукальского сельсоветов Ардатовского района Республики Мордовия, об изменении границ административно-территориальных единиц Ардатовского района Республики Мордовия и о внесении изменений в некоторые законы Республики Мордовия» - Электронный фонд правовых и нормативно-технических документов (рос.)
- ↑ Закон Республики Мордовия от 24 апреля 2019 г. № 18-З «О преобразовании Лесозаводского, Редкодубского и Турдаковского сельских поселений, Силинского и Солдатского сельских поселений Ардатовского муниципального района, Лесозаводского, Редкодубского и Турдаковского сельсоветов, Силинского и Солдатского сельсоветов Ардатовского района Республики Мордовия и о внесении изменений в некоторые законы Республики Мордовия» - Электронный фонд правовых и нормативно-технических документов (рос.)
- ↑ Закон Республики Мордовия от 19 мая 2020 г. № 24-З «О преобразовании Каласевского и Манадышского-2 сельских поселений, Кельвядинского и Кученяевского сельских поселений Ардатовского муниципального района Республики Мордовия, Каласевского и Манадышского 2-го сельсоветов, Кельвядинского и Кученяевского сельсоветов Ардатовского района Республики Мордовия и о внесении изменений в некоторые законы Республики Мордовия» - Электронный фонд правовых и нормативно-технических документов (рос.)
|
Це незавершена стаття з географії Мордовії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |