Відкрити головне меню

о. Володимир Куча́бський (12 березня 1901 Підмонастир, Бібрецький повіт  — 9 червня 1945, Великі Глібовичі) — священик УГКЦ, катехит, науковець, письменник і редактор католицької преси. Брат Василя Кучабського (1895—1971) — військового та політичного діяча, полковника Армії УНР, історика державницької школи, доктора філософії та дійсного члена НТШ.

Володимир Кучабський
О. Кучабський Володимир.jpg
Народився 12 березня 1901(1901-03-12)
Підмонастир, Бібрецький повіт
Помер 9 червня 1945(1945-06-09) (44 роки)
Великі Глібовичі
Національність Українець
Діяльність священик
Військове звання стрілець УГА
Конфесія УГКЦ

БіографіяРедагувати

З 1911 до 6 червня 1921 освіта: Львів, закінчив Філію Академічної гімназії.

З вересня 1921 до 1922 освіта: Львів, Український (таємний) університет.

З 1923 до 1925 студент правничого (згодом — філософського) факультету Українського таємного університету у м. Львові.

1927—1931 навчання в Греко-Католицьку Богословську Академію у м. Львові.

Військові роки життяРедагувати

З листопада 1918 по грудень 1919 — стрілець Української Галицької Армії.

1920—1925 — член Української Військової Організації.

1921—1925 — член Проводу Української Краєвої Студентської Ради.

З 1925 до 1926 військове звання: строкова служба у Війську польському.

Священиче служінняРедагувати

Перед висвяченням взяв шлюб із Шлюб із Софією Емілією Райс (Головацькою) (нар. 29 травня 1909). У сан священика Кучабського висвятив митрополит Андрей Шептицький 16 липня 1933 року, першу свою Службу Божу отець відправив 23 липня. Як члена Українського Богословського Наукового Товариства, о. Ректор Йосиф Сліпий призначив Володимира Кучабського редактором богословських видань і адміністратором часопису «Дзвони» (1931—1933)[1].

Обіймав парафії:

У вересні 1939 року емігрував до Кракова. Відмовився приєднатися до так званої «Ініціативної групи з возз'єднання Греко-Католицької Церкви з Російською Православною Церквою». Зазнав тиску з боку органів влади, що призвело до серйозного захворювання.

Помер від інсульту 9 червня 1945 року в Бібрці, похований на парафіяльному цвинтарі в гробівці о. Михайла Бобовника в Глібовичах Великих[1].

Наукова і письменницька працяРедагувати

Проявив себе як науковець (дослідження публікував у збірнику «Богословія») та письменник. Літературні твори вміщував у часописах «Літературно-Науковий Вісник», «Дзвони», «Календар…» та «Альманах Червоної Калини», «Нива», а також видавав окремими книжечками.

Пам'ятьРедагувати

Парафіяни села Глібовичі Великі в 1995 році урочисто відзначили 50-річчя від дня смерті свого пароха. Архиєрейську Службу Божу та панахиду відслужив Владика Филимон (Курчаба) в супроводі 11-ти священиків[1].

ПриміткиРедагувати

  1. а б в POSTUP: Lviv Ukrainian Daily Newspaper at BRAMA -- ПОСТУП: Львівський щоденник "http://postup.brama.com". postup.brama.com. Процитовано 2016-02-14. 
  2. Див. також: Дмитро Блажейовський. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944)… — С. 228.

ДжерелаРедагувати