Кутіков Олександр Вікторович

У 1974—1979 роках грав у групі Високосноє лето.

Кутіков Олександр Вікторович
Александр Кутиков.jpg
Основна інформація
Дата народження 13 квітня 1952(1952-04-13) (68 років)
Місце народження Москва, РРФСР, СРСР
Громадянство СРСР і Росія
Професії музикант, співак, композитор, музичний продюсер, кінокомпозитор, звукорежисер, продюсер, sheet music publisher, підприємець, рок-музикант, бас-гітарист
Співацький голос баритон
Нагороди
орден Пошани орден Дружби (Російська Федерація)
Заслужений артист Росії
Автограф Автограф Александра Кутикова.jpg
kutikov.com
mashina.ru
CMNS: Файли у Вікісховищі
Kutikov Alexander.jpg

Олександр Вікторович Кутіков (нар.. 13 квітня 1952, Москва) — радянський і російський музикант, композитор, вокаліст, музичний продюсер. Заслужений артист Росії (1999)[1]. Виступав і виступає у складі кількох музичних колективів. Найбільш відомий як бас-гітарист, вокаліст і композитор рок-групи «Машина часу», до складу якої входив у 1971—1974 роках та з 1979 року по теперішній час.

Власник, засновник і президент звукозаписної фірми «Sintez records» (заснована в 1987 році).

БіографіяРедагувати

Олександр Кутіков народився в російсько-єврейській[2][3] родині 13 квітня 1952 року в Малому Піонерському провулку, на Патріарших ставках, у самому центрі Москви.

РодинаРедагувати

Батько — Віктор Миколайович Петухов (нар. 09.12.1923)[4], футболіст куйбишевських «Крил Рад» — рано пішов з сім'ї.

Мати — Софія Наумівна Кутікова (нар. 20.02.1924), співала і танцювала в циганському ансамблі під управлінням Кємалова — одному з кращих гастрольних колективів післявоєнного часу.[5]

Старша сестра Наталя[6].[7]

Дядько — Сергій Миколайович Красавченко (нар. 19 грудня 1940[8]) — був головою Комітету Верховної Ради з питань економічної реформи і власності, а також першим заступником керівника Адміністрації президента Бориса Єльцина[9]

  • Дідусь по матері — Наум Михайлович (Мойсейович) Кутіков (1902—?), у 14 років пішов робити революцію. У 1919 році, коли йому було 17 років, уже командував полком. До 1928 році він був одним з керівників ЧК Камчатки. Кар'єра в ЧК.[10] Був двічі виключений з ВКП(б), двічі відновлений… Перший раз він потрапив під репресії наприкінці 1930-х, а залишився живий тільки тому, що був близько знайомий з Олександром Миколайовичем Поскребишевим і його тільки виключили з партії, але не розстріляли і не посадили. Потім він став заступником директора 19-го Авіаційного заводу, зараз називається завод імені Хрунічева, під час німецько-радянської війни, працював у Міністерстві озброєнь, а потім отримав найвищу свою посаду Керуючий справами наркомату авіаційної промисловості СРСР, цим наркоматом керував Михайло Мойсейович Каганович, брат Лазаря Кагановича.[11] Після розвінчання культу особи Сталіна, був виключений з КПРС за те, що працював з Кагановичем. Два роки він був без роботи, потім став заступником начальника тресту «Висотних будинків і готелів» і був відновлений у партії. Йому допоміг Олександр Іванович Максаков.[12]
  • Бабуся по матері — Галина (Гліка) Ісааківна Кутікова, закінчила математичний факультет МДУ, була головним бухгалтером фабрики в Сокольниках.

ДитинствоРедагувати

  Зовнішні зображення
  Саша Кутиков в раннем детстве
  Саша Кутиков в детстве
  С мамой и дедушкой
  Саша Кутиков с пионерским горном
  Саша Кутиков в детстве 2
  Автограф
  Кутиков в разных ракурсах
  Кутиков
  Молодые Кутиков и Макаревич

Дитинство Олександра Кутікова пройшло в Малому Піонерському провулку на Патріарших ставках.

  До 7 років я жив в окремій 4-кімнатній квартирі на Патріарших ставках. Дідусь Наум Михайлович Кутіков був дуже великим адміністративним працівником. Просто після того, як дідусь з бабусею розлучилися, ця квартира була розміняна. Всі роз'їхалися по маленьким кімнаткам. Моя бабуся залишилася жити по сусідству з тим приміщенням, яке колись було нашою розкішної квартирою. Ми з мамою і сестрою переїхали спочатку у Великий Козихінський провулок, а потім на Малу Бронну. Але це вже були кімнати в комуналках. Після того, як у мене були няньки, пайки, потрапити в комуналку, де ще 11 сусідів - це шок, звичайно[13]  

В будинку у Кутикових бували відомі люди: Марк Бернес, Петро Алейников, і відомі спортсмени, серед них, Бобров Всеволод Михайлович. Навчався в музичній школі.[14] Грав на різних духових інструментах — і на трубі, і на альті, і на тенор-саксофоні виконував класичну музику. Був горністом в піонерському таборі, перемагав на конкурсах. У чотирнадцять років почав грати на гітарі. В юності займався боксом (боксував у легкій вазі на Першості Москви серед юнаків і отримав «бронзу»[15]), хокеєм і футболом.[16] Був секретарем комсомольської організації школи, але в 16 років написав заяву про вихід з ВЛКСМ[13]. Через це не вступив  до жодного інституту.[17]

ОсвітаРедагувати

Навчався в музичній школі по класу труби і успішно її закінчив.

Навчався в Московському радіомеханічному технікумі (МРМТ) на факультеті радіолокації, який покинув. Потім закінчив школу робітничої молоді № 97.

  Коли я вступив до військово-механічного технікуму (випр: Московський радіомеханічний технікум) Міністерства Оборони (випр.: Міністерства оборонної промисловості), передбачалося, що я одягну мундир або стану фахівцем з приймання виробів у сфері радіолокації на якому-небудь солідному вітчизняному підприємстві. Але в силу моєї юнацької відчайдушності я закинув цей технікум дуже швидко. Бо розумів, що перспектива стати військовим або людиною, наближеною до оборонного відомства, мене абсолютно не приваблює. Я цікавився музикою, грою в рок-гурті, «Бітлз». І пішов працювати до радіокомітету звукооператором.

Чому в 1971-му я опинився в «Машині», одному Богу відомо. Думаю, основним спонукальним мотивом було те, що хлопці зібралися хороші. Всі були бітломани. Але, перші пісні, які я намагався заспівати сам, до «Машини», були не "бітловські», а групи «Creedence». Взагалі, я крім «Бітлз» любив: Джо Кокера, «Дорз», «Кінкс», «Прокл Харумі»

 

.

  Я поступив на журфак. Але коли були іспити, я поїхав грати на південь з «Машиною». Це була перша поїздка. Але все-таки зробив кілька репортажів, працюючи в радіокомітеті звукооператором, їздив у відрядження. Був момент, коли у мене прокинувся інтерес до журналістики. Але це більше пов'язано з впливом особистостей тих журналістів, з якими я спілкувався.[18]  

Творча біографіяРедагувати

«Машина Часу» (1)Редагувати

У 1969 році працював радіорегулювальником. Потім — з 1970 року — звукооператором і звукорежисером у Держтелерадіо.

  Ще в 1970 році в цеху трансляцій і позастудійного запису ГДРЗ був наймолодшим звукооператором. І в 18 років виїжджав на трансляції і записи концертів за участю зірок. Мені довіряли записувати Карела Готта, ВІА «Співаючі гітари», Гелену Вондрачкову та інших відомих виконавців.[19]  

У віці 19 років знайомиться з 17-річним Андрієм Макаревичем, який тоді навчався на першому курсі МАРХІ. За власним визнанням: «Ми відразу виявили, що у нас багато спільних музичних пристрастей, в тому числі й бітли. <…> Мене завжди приваблювали люди, які володіють більш високим інтелектом, світоглядом, рівнем освіченості, ніж у мене. <…> Андрійко був якраз з тих людей. Наприклад, блискуче розбирався у літературі, зокрема в поезії. Коли я трохи поспілкувався з Андрійком, зрозумів, скільки він все читав, скільки чудових віршів знає напам'ять і скільки всього я втратив, катаючись в дитинстві на ковзанах і бігаючи по дворах»[20].

У 1971 році Сергій Кавагое запрошує Кутікова до «Машину Часу» замість пішовшого до лав Радянської армії басиста Ігоря Мазаєва. Як згадував Андрій Макаревич, Кутіков «вніс до команди дух мажорного безхмарного рок-н-ролу». Під його впливом репертуар групи поповнився радісними пісеньками «Продавець щастя», «Солдат», тощо. В цей же час Кутіков зробив все, щоб відбувся перший концерт «Машини Часу» на сцені ДК «Енергетик» — колиски московського року.

«Високосноє лєто»Редагувати

У 1974-му році Олександр Кутіков покидає групу після конфлікту з Кавагое, деякий час грає в групі «Високосное лєто», потім повертається. Але в 1975 знову йде — його запрошують до ВІА при Тульській філармонії. Свою роль в рішенні про відхід з «Машини» зіграв і той факт, що в цей період Кутіков офіційно ніде не працював і йому загрожувало притягнення до суду за дармоїдство. Пропрацювавши 8 місяців[21] на професійній сцені і, за власними словами, багато чого там навчившись, звільняється. З 1976 по 1979 рік він бас-гітарист та вокаліст групи «Високосноє лєто». У 1979 році, коли через тертя між Олександром Ситковецьким та Крісом Кельмі «Високосноє лєто» опиняється на межі розпаду, Кутіков разом з барабанщиком «Високосного лєта» Валерієм Єфремовим йде до Андрія Макаревича, який в цей час залишився один після сварки з Кавагое і послідувавшим за цим розвалом «Машини Часу».

«Машина Часу» (2)Редагувати

Йдучи, Кутіков умовив послідувати його прикладу барабанщика Валерія Єфремова з «Високосного лєта» і клавішника Петра Подгородецького, тим самим допомігши Макаревичу відродити «Машину Часу». З 1979 року Олександр Кутіков разом з Макаревичем та Єфремовим є її беззмінним учасником. У групі він є автором музики, вокалістом, бас-гітаристом а, іноді, й гітаристом. Написав музику пісень «Поворот», «Стрибки» (обидві — спільно з Петром Підгородецьким), «За тих, хто в морі» (спільно з Андрієм Макаревичем), «В добрий час», «Музика під снігом», «Ніч», «Спускаючись до великій річці», «Він грає на похоронах і танцях» та інших.

ЗвукорежисерРедагувати

Працював звукорежисером на Держтелерадіо, регулювальником радіоапаратури. Здійснив запис перших альбомів груп Воскресіння, Ліцей, Браво, Високосний Рік і Секрет. До цих пір здійснює запис і зведення для студійних альбомів групи «Машина часу». Учень Віктора Бабушкіна. Керує компанією звукозапису Sintez Records. Продюсер музичних альбомів «Машини часу» та проекту «Старі пісні про головне».

Сольна діяльністьРедагувати

У 1987 році записав свої перші сольні пісні «Дай помріяти» і «Хто зі мною?» на вірші Маргарити Пушкіної.

У 1990 році випустив сольну грамплатівку «Танці на даху», яка була перевидана на CD в 1996 році. Альбом був записаний у співпраці з гітаристом Дмитром Четверговим та Андрієм Державіним (майбутнім клавішником «Машини часу»). Він складався з пісень на вірші Карена Кавалеряна. Сам Кутіков пояснив вихід сольної платівки тим, що у нього накопичилося багато музичного матеріалу, а Макаревич, дуже серйозно підходить до своєї творчої діяльності, не зможе швидко написати тексти нових пісень. При перевиданні на CD у 1996 році до блоку пісень на вірші Кавалеряна були додані пісні, що не увійшли на вініловий диск  на вірші Маргарити Пушкіної «Хто зі мною» і «Дай помріяти», а також кавер пісні «П'єси і ролі» на вірші Олександра Зайцева з репертуару «Машини часу» (альбом «В круге света»).

З 1991 р. Ігор Кутіков — президент компанії «Синтез Рекордз».

З грудня 2003 року Кутіков відновив сольну діяльність: на цей раз спільно з групою «Нюанс», на концертах якої виконує пісні зі свого сольного альбому і репертуару «Машини часу». З групою «Нюанс» він виступив на фестивалі «Фенікс» у Грозному. В інтерв'ю Кутіков говорить про вихід нового сольного альбому. Альбом «Демони любові» вийшов у 2009 році. Представлення нової програми відбулося у МХАТі в лютому 2009 р.

Найближчим часом готується до виходу другий альбом з групою «Нюанс». Його вихід залежить не від автора, а від випускаючої фірми і один з його друзів з Еббі-Роуд. За словами самого Олександра, «Коли альбом був записаний, мені захотілося перезвести одну з пісень, і я звернувся до свого старого друга в Лондон. Але друг сильно завантажений, тому, коли буде час, все закінчать.» (цитата неточна, передана суть).

Навесні 2016 року вийшов третій сольний альбом Олександра Кутікова — «Бесконечномгновенно».

НагородиРедагувати

Особисте життяРедагувати

  • Перша дружина Людмила, дочка Валерія.[24]
  • Друга дружина Катерина — танцівниця колективу «Сувенір».
  • Третя дружина, з 1983 року: Катерина Ігорівна Бганцева (нар. 4 серпня 1961) — художник, ландшафтний дизайнер, донька кінооператора Ігоря Миколайовича Бганцева (нар. 16 серпня 1932), Заслужений діяч мистецтв РРФСР (31.12.1976), оператор Центральної студії документальних фільмів, знімав сюжети в кіножурналі «Новини дня».[25][26] Художник-постановник: закінчила постановочний факультет Школи-студії МХАТ, працювала в Вахтанговському театрі, викладала в інституті культури. Потім, вступила на архітектурний факультет ландшафтного дизайну, паралельно закінчила японську академію школи согецу. Склала іспит, отримала японське ім'я і тепер має право відкривати школи по всьому світу.[27]
    • Донька: Катерина Олександрівна Кутікова (нар. 26 травня 1989), юрист, захоплюється музикою та фотографією, — закінчила юридичний факультет Міжнародного Університету в Москві, оформила обкладинку альбому «Демони любові».[28]

Цікаві фактиРедагувати

  • У його домашніх тварин незвичайні клички: кішка Марта-Мартышка[29], два кота — Серпень і Вересень (Сєня), довгошерста такса Бруно.

Відомі пісні у виконанні Олександра КутіковаРедагувати

  • «Поворот»
  • «Стрибки»
  • «Коханці місяця» (А.Кутіков — К. Кавалерян)
  • «Танці на даху» (А.Кутіков — К. Кавалерян)
  • «П'єси і ролі» (А.Кутіков — А.Зайців)
  • «Дивний музей» (вірші М.Пушкіної)
  • «Дивні дні»
  • «Поки не спущений курок»
  • «Якщо б ми були дорослішим»
  • «Перевернутий світ літніх снів»
  • «Бите скло»
  • «Я хочу знати»
  • «Далі й далі»
  • «Караван» (А.Кутіков — А.Зайців)
  • «Кого ти хотів здивувати?»
  • «Спускаючись до великій річці»
  • «Він грає на похоронах і танцях»
  • «На абрикосових пагорбах»
  • «Залиш мене»
  • «На Малій Бронній»
  • «Ніч за твоїм плечем»
  • «Йдучи — йди»
  • «Старий рок-н-рол»
  • «Лондон»
  • «Знаки на піску»
  • «Про що небо плаче?»

Автор музики до багатьох з цих та інших пісень, в тому числі і виконуваним Андрієм. Макаревичем («Ніч», «Там, де буде новий день» тощо) та Євгеном Маргулісом («Вітер завжди самотній»)

Сольна дискографіяРедагувати

  1. 1990 — «Танці на даху» (перевиданий у 1996 з додаванням трьох пісень)
  2. 1996 — «Лавка Чудес» (пісні 1972—1979 рр. — «Високосное літо»)
  3. 2002 — «The Best. Машина часу»
  4. 2002 — «Happy Birthday! Вибране, том I.» (ексклюзивне Подарункове видання. Проект за участю О.Кутікова)
  5. 2009 — «Демони Любові»
  6. 2014 — «Олександр Кутіков і Нюанс: Перші записи» (інтернет-EP)
  7. 2016 — «Нескінченно-миттєво»

Рок-опериРедагувати

Музика для кіноРедагувати

  • 1985 — «Почни спочатку»
  • 1986 — «Прорив»
  • 1991 — «Арифметика вбивства»

Музика для мультфільмівРедагувати

Олександр Кутіков разом з Олександром Зайцевим та Андрієм Макаревичем написали музику для декількох мультиплікаційних фільмів серіалу Мавпочки:

  • 1983 — «Мавпочки. Гірлянда з малюків»
  • 1984 — «Як мавпочки обідали»
  • 1987 — «Мавпочки і грабіжники»

ФільмографіяРедагувати

Рік Назва Роль
1976 док «Шість листів про біту» грає самого себе
1981 ф «Душа» камео
1985 ф «Почни спочатку» камео
1989 ф «Скляний лабіринт» камео
1989 док «Рок та фортуна» грає самого себе
2011 ф «Без Маски». Фільм-концерт грає самого себе

ВідеокліпиРедагувати

  • 1987 — «Замикаючи коло»
  • 1988 — «Дай помріяти»
  • 1989 — «Троянський кінь»
  • 2007 — «Замикаючи коло XX років потому»

БізнесРедагувати

  • «Sintez records»
  • З 1991 року — президент студії «Sintez records», що випускає практично всі диски групи «Машина Часу» і не тільки.

ПриміткиРедагувати

  1. Награждён указом президента России № 1557 от 22 ноября 1999 года. Архів оригіналу за 2012-01-04. Процитовано 2018-06-11. 
  2. Александр Кутиков: Мое увлечение иудаизмом началось с того, что я еврей :: ИНТЕРВЬЮ :: Еврейский журнал
  3. Эхо Москвы :: Без дураков: Александр Кутиков
  4. Список игроков ФК «Крылья Советов» Самара
  5. Журнал — Интернет-издание «Публичные люди» — www.pl.com.ua
  6. http://www.freecity.lv/persona/34148/
  7. Александр Кутиков: жену я себе украл
  8. Красавченко, Сергей Николаевич
  9. Затяжной поворот или история группы «Машины Времени»
  10. Радио «Маяк» / Александр Кутиков — гость Александра Карлова[недоступне посилання з квітня 2019]
  11. Беседа с Александром Кутиковым Международная Еврейская Газета — МЕГ
  12. группа ТРЕЩИНА — Александр Кутиков в Коломне. 27 марта ресторан «ОТЕЛЬ»
  13. а б М. Марголис. «Затяжной поворот»
  14. Кутиков Александр Викторович
  15. Сайт поклонников группы МАШИНА ВРЕМЕНИ[недоступне посилання з квітня 2019]
  16. krasnodar.teleweek.ru/49818
  17. New Page 1
  18. розвороту заборонених Олександр Кутіков - вісімнадцятирічний практикант
  19. Журнал - Інтернет-видання «Публічні люди»
  20. Александр Кутиков: «Мы с Макаревичем купили три ящика вина, шесть бутылок коньяка и пошли к Алибасову»
  21. РОК-шок: энциклопедия скандалов. Александр Кутиков. Сентиментальное чудовище. Новости-Апрель 2002. Архів оригіналу за 12 червень 2018. Процитовано 11 червень 2018. 
  22. Указ Президента РФ от 24 июня 1999 г. № 814
  23. РАО и ВОИС наградили Матвиенко, Блинова и Кутикова — Поп NEWSmusic.ru[недоступне посилання з квітня 2019]
  24. http://www.newlookmedia.ru/?p=37619
  25. П. Подгородецкий. «Машина» с евреями. — а третьей — начинающая театральная художница, учившаяся в училище при МХАТе и происходившая из кинематографической семьи Катя Бганцева
  26. http://www.kino-teatr.ru/kino/operator/sov/383393/bio/
  27. 10.10.2010 11:05 Шоу «Доживём до понедельника» Александр Кутиков — гость Александра Карлова Радио «Маяк»[недоступне посилання з квітня 2019]
  28. Радио MAXIMUM .::. Музыка .::. Артисты .::. Описание композиции
  29. Телепрограмма «Правда 24» | Мартышка Александра Кутикова

ПосиланняРедагувати