Хрунічев Михайло Васильович

радянський політик

Хрунічев Михайло Васильович (22 березня 1901, Шубинський рудник Бахмутського повіту Катеринославської губернії, тепер у складі міста Кадіївки Луганської області — 2 червня 1961, Москва) — радянський державний діяч, організатор виробництва, генерал-лейтенант інженерно-технічної служби (1944), Герой Соціалістичної Праці (16.09.1945), двічі лауреат Сталінської премії. Член ЦК КПРС у 1952—1961 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го і 5-го скликань.

Хрунічев Михайло Васильович
Народився 4 квітня 1901(1901-04-04)[2]
Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер 2 червня 1961(1961-06-02)[1][2] (60 років)
Москва, СРСР[1]
Поховання Некрополь біля Кремлівської стіни
Країна  СРСР
Діяльність політик
Знання мов російська
Учасник німецько-радянська війна
Членство ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Військове звання генерал
Партія КПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Суворова 2 ступеня орден Трудового Червоного Прапора медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Сталінська премія 1-го ступеня Сталінська премія 1-го ступеня

Біографія ред.

Народився 22 березня (4 квітня) 1901 року на Шубинському руднику (нині Луганська область, Україна) в родині шахтаря. Два роки навчався в початковому земському училищі в Алчевську, але його не закінчив через важке матеріальне становище родини. З 1914 року працював на Бернейшитонському і Ольго-Воровському рудниках: розсильним, поштарем, коногоном, молотобійцем.

З 1920 по листопад 1924 року служив у Червоній армії, в особливій військово-продовольчій комісії із забезпечення хлібом і фуражем 1-ї Кінної Армії. Потім був командиром саперного взводу 15-ї Сиваської дивізії РСЧА.

Член РКП(б) з 1921 року.

З 1924 року — в органах міліції Донецької губернії. Спочатку працював помічником начальника, а згодом начальником районної промислової міліції Штерівського динамітного заводу імені Петровського. У 1926 році очолив міліцію 1-го району міста Луганська, а потім кримінальний розшук Луганської окружної міліції. У 1929 році був призначений завідувачем окружного адміністративного відділу — начальником Луганської окружної міліції.

У 1930 році перейшов на господарську роботу, був висунутий на посаду помічника директора заводу імені Артема в Луганську.

У 1930—1932 роках — слухач Луганської філії Української промислової академії.

З 1932 по 1935 рік працював помічником, потім заступником директора патронного заводу (№ 60) в Луганську.

У 1935 році закінчив три курси Всесоюзного інституту господарників Наркомату важкої промисловості (факультет особливого призначення).

У 1935—1937 роках — заступник директора, директор воєнного заводу № 184 міста Зеленодольська.

З листопада 1937 по 1938 рік — начальник XII-го головного управління Народного комісаріату оборонної промисловості СРСР.

19 травня 1938 — січень 1939 року — заступник народного комісара оборонної промисловості СРСР.

28 січня 1939 — 1942 року — заступник народного комісара авіаційної промисловості СРСР. Під час війни керував евакуацією галузі, будівництвом нових заводів і збільшенням виробництва літаків.

У 1942 — січні 1946 року — 1-й заступник народного комісара боєприпасів СРСР.

5 січня 1946 — 15 березня 1953 року — народний комісар (міністр) авіаційної промисловості СРСР.

У 1953 — 28 лютого 1955 року — 1-й заступник міністра середнього машинобудування СРСР.

28 лютого 1955 — 25 грудня 1956 року — заступник голови Ради міністрів СРСР.

25 грудня 1956 — травень 1957 року — заступник голови Державної комісії Ради міністрів СРСР з поточного планування народного господарства.

24 травня 1957 — 8 квітня 1961 року — заступник голови Державного планового комітету Ради міністрів СРСР — міністр СРСР.

8 квітня — 2 червня 1961 року — заступник голови Ради міністрів СРСР — голова Державного комітету Ради міністрів СРСР із координації науково-технічних робіт.

Помер 2 червня 1961 року. Урна з прахом похована в Кремлівській стіні на Красній площі в Москві.

Звання ред.

Нагороди ред.

Примітки ред.

  1. а б в Хруничев Михаил Васильевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. а б в TracesOfWar