Кутепов Олександр Павлович

Кутепов Олександр Павлович (18821930)  — російській військовий діяч, монархiст, генерал-лейтенант, учасник білого руху.

Кутепов Олександр Павлович
рос. Александр Павлович Кутепов
Kutiepow.jpg
Народження 1882(1882)
Череповець
Смерть 1930(1930)
Франція
Поховання Сент-Женев'єв-де-Буа
Країна Flag of the Russian Empire (black-yellow-white).svg Російська імперія
Освіта Володимирське військове училищеd
Звання генерал-лейтенант
Командування Preobrazhensky Regimentd, Q4028088? і 1st Army Corpsd
Війни / битви Перша світова війна, Російсько-японська війна і Громадянська війна в Росії
Діти Q4249490?
Автограф Автограф Кутепова 1919.JPG
Нагороди
орден Святого Георгія IV ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня з мечами та бантом Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня з мечами орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня з мечами орден Святого Станіслава II ступеня орден Святої Анни III ступеня з мечами і бантом орден Святої Анни III ступеня орден Святого Станіслава 3 ступеня з мечами та бантом орден Святого Станіслава III ступеня орден Святої Анни IV ступеня з написом «За хоробрість» орден Святої Анни 4 ступеня Cross of St. George with laurel branch орден князя Данила I орден Корони орден Меча Золота зброя «За хоробрість» Order of Glory Ribbon Bar.png Order of Saint Nicholas Thaumaturgus орден Корони Румунії
CMNS: Кутепов Олександр Павлович у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Народився в Череповці Новогородської губернії. Закінчив Петербурзьке військове училище (1904 р.). Перебував на службі у російському лейб-гвардії Преображенському полку. Учасник Першої Світової війни, полковник, георгіївський кавалер.

З листопада 1917 року — в Добровольчій армії, командир гвардійської роти. Учасник І-го Кубанського («Льодяного») походу, з квітня 1918 року — командир Корніловського ударного полку, згодом командир бригади і 1-ї піхотної дивізії.

З січня 1919 року — командир 1-го армійського корпусу Добровольчої армії, з грудня 1919 року — зведеного Добровольчого корпусу. Генерал-лейтенант.

У білогвардійській Російській армії генерала барона Петра Врангеля командував 1-м армійським корпусом. Із серпня 1920 року — командувач 1-ї армії. Після залишення білогвардійського Криму в Галліполі командував 1-м армійським корпусом.

Емігрував до Франції. З 1928 року — начальник білоемігрантського Російського загальновійськового союзу.

Загинув під час спроби викрадення його радянськими спецслужбами.

Джерела та літератураРедагувати