Відкрити головне меню

Курт фон дем Борне (нім. Kurt von dem Borne; 24 листопада 1885, Бромберг — 31 січня 1946) — німецький військово-морський діяч, віце-адмірал. Кавалер Німецького хреста в сріблі.

Курт фон дем Борне
нім. Kurt von dem Borne
Народився 24 листопада 1885(1885-11-24)
Бидгощ, Польща
Помер 31 січня 1946(1946-01-31) (60 років)
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany (1935–1945).svg Німеччина
Діяльність Marineoffizier
Військове звання Віце-адмірал
Нагороди
Срібний німецький хрест
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден «За заслуги» (Баварія)
Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)
Орден Святого Йоанна (Бранденбург)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу

БіографіяРедагувати

6 квітня 1904 року поступив кадетом на службу у ВМФ, до 31 березня 1910 року проходив навчання на різноманітних кораблях.

Учасник Першої світової війни, відзначений численними нагородами. 9 вересня 1920 року вийшов у відставку.

З 1 березня 1925 до 30 вересня 1933 року — цивільний спеціаліст при командуванні ВМФ.

З 1 жовтня 1933 до 10 січня 1936 року — офіцер в економічному відділенні командування ВМФ.

З 1 квітня 1936 до 20 листопада 1939 року — начальник економічного відділу при ОКМ.

До 31 липня 1944 року перебував на різноманітних штабних посадах при ОКМ, з 1 серпня 1944 року — в резерві головнокомандувача ВМФ.

З 30 вересня 1944 року — у відставці.

У вересні 1945 року потрапив у радянський полон, помер 21 січня 1946 року. Дата смерті документально підтверджена.[1]

В книзі російського історика Костянтина Залесського «„Еліта“ Гітлера. Хто був хто в Третьому Рейху» подана наступна версія подій: 16 жовтня 1945 року Борне був заарештований співробітниками СМЕРШу і 27 грудня 1945 року засуджений військовим трибуналом Берлінського гарнізону до смертної кари, 31 січня 1946 року розстріляний.

Сім'яРедагувати

9 червня 1917 року одружився з Рут фон Левінскі (нар. 1896, Мец) в Гамбурзі. У подружжя народились 3 дітей.

Старший син став офіцером-підводником.

ЗванняРедагувати

НагородиРедагувати

Перша світова війнаРедагувати

Міжвоєнний періодРедагувати

Друга світова війнаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Kriegsmarine. 2001-04-07. Процитовано 2018-10-25. 

ДжерелаРедагувати

  • Залесский К. А. «Элита» гитлера. Кто был кто в Третьем Рейхе. — Москва, Яуза-пресс, 2012 — с. 71-72.
  • Dermot Bradley (Hrsg.), Hans H. Hildebrand: Deutschlands Admirale 1849—1945. Die militärischen Werdegänge der See-, Ingenieur-, Sanitäts-, Waffen- und Verwaltungsoffiziere im Admiralsrang. Band 1: A–G. Biblio Verlag. Osnabrück 1988. ISBN 3-7648-1499-3. S. 148—149.
  • Gothaisches Genealogisches Taschenbuch der Adeligen Häuser. Teil A. 41. Jahrgang. Gotha 1942. S. 39.
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
  • Rangliste der Kaiserlich Deutschen Marine. Hrsg.: Marinekabinett. Ernst Siegfried Mittler und Sohn. Berlin 1918. S. 39.