Курт Веєр (нім. Kurt Weyher; 30 серпня 1901, Грауденц17 грудня 1991, Вільгельмсгафен) — німецький військово-морський діяч, контрадмірал крігсмаріне (1 січня 1945). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Курт Веєр
нім. Kurt Weyher
Народився30 серпня 1901(1901-08-30)
Грудзьондз, Республіка Польща
Помер17 грудня 1991(1991-12-17) (90 років)
Вільгельмсгафен, Weser-Ems Government Regiond, Нижня Саксонія, Німеччина
Країна Німеччина
Діяльністьофіцер
Знання мовнімецька
УчасникПерша світова війна і Друга світова війна
Військове звання Контр-адмірал
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Сілезький Орел 1-го ступеня
Сілезький Орел 1-го ступеня
Сілезький Орел 2-го ступеня
Сілезький Орел 2-го ступеня
Хрест Левенфельда
Хрест Левенфельда
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Німецький Олімпійський знак 2-го класу
Німецький Олімпійський знак 2-го класу
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Командор ордена Зірки Румунії
Командор ордена Зірки Румунії
Срібний Іспанський хрест
Срібний Іспанський хрест
Орден Михая Хороброго 3-го класу
Орден Михая Хороброго 3-го класу
Командор ордена «Святий Олександр»
Командор ордена «Святий Олександр»
Командор ордена Святої Корони з військовою відзнакою і мечами
Командор ордена Святої Корони з військовою відзнакою і мечами
Орден Корони короля Звоніміра
Орден Корони короля Звоніміра
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Кавалер ордена За заслуги перед ФРН
Кавалер ордена За заслуги перед ФРН

Біографія

ред.

2 квітня 1918 року вступив на службу в ВМФ кадетом. Служив на важкому крейсері «Фрейя» (липень-вересень 1918) і легкому крейсері «Регенсбург» (вересень-грудень 1918). 21 грудня 1918 року демобілізований. 19 січня 1919 року знову прийнятий в ВМФ і після закінчення військово-морського училища в Мюрвіку 11 квітня 1922 року отримав звання лейтенанта. З 29 вересня 1930 року — командир міноносця G-11. 27 вересня 1932 року переведений в інспекцію бойової підготовки. З 27 червня 1933 року — 1-й офіцер навчального судна «Горх Фок», з 23 грудня 1934 року — командир роти 2-го батальйону корабельної кадрованої дивізії «Остзе». З 12 жовтня 1936 по 4 листопада 1938 року — навігаційний офіцер на крейсері «Нюрнберг».

З 28 січня по 5 вересня 1939 року — командир навчального судна «Горст Вессель». 9 грудня 1939 року призначений командиром допоміжного крейсера «Оріон», який під його командуванням зробив кілька успішних рейдів на комунікаціях противника. 25 серпня 1941 року зарахований в розпорядження командувача-адмірала військово-морської станції «Остзе», а 20 листопада 1941 року призначений 1-м офіцером Адмірал-штабу в штабі адмірала Егейського моря, 12 квітня 1942 року — штабу командування групи ВМС «Південь». З 12 січня 1944 року — начальник німецького командування ВМС «Констанца» (Румунія), командир 10-ї охоронної дивізії і начальник ескортів Чорного моря. Керував забезпеченням безпеки транспортних перевезень на Чорному морі. З 22 червня 1944 року — начальник морських оборонних укріплень на Криті. 2 листопада 1944 року переведений на аналогічну посаду в Східній Фризії. 22 липня 1945 року інтернований союзниками. 6 червня 1947 року звільнений.

Нагороди

ред.

Література

ред.
  • Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. – М.: Эксмо, 2005. ISBN: 5-699-10354-6

Посилання

ред.