Куропалат

візантійський придворний титул

Куропалат (грец. κουροπαλάτης, лат. cura palatii — відповідальний за палац)[1]візантійський придворний титул, один із найвищих з часів імператора Юстиніана I до періоду Комнінів у XII столітті[2]. Жіноча назва титулу, яку вживали до дружини куропалата, — куропалатісса[3].

Свинцева печатка Михаїла Контостефаноса, куропалата і дукі Антіохії, бл. 1055 року

Історія та походження титулуРедагувати

Вперше титул засвідчений як curapalati на початку V століття: його призначали чиновникам рангу vir spectabilis, які були нижче castrensis palatii та відповідальні за утримання імператорського палацу[4]. Коли імператор Юстиніан I (правив у 527–565 рр.) зробив свого племінника та спадкоємця Юстина II куропалатом 552 року, цей титул набув нового значення[5] та став одним із найбільш піднесених звань, посідаючи поряд із Цезарем та нобіліссімом. Відтоді його почали призначати членам імператорської сім'ї, однак згодом стали надавати і важливим іноземним правителям, переважно на Кавказі. Так, з 580-х до 1060-х років шістнадцять грузинських князів та царів мали цю почесну відзнаку, а після 635 року — також кілька вірменських династій[2][6].

Згідно з Клеторологією Філофея, написаною 899 року, символами титулу були червона туніка, мантія та пояс. Вручення цих символів візантійським імператором означало підвищення звання одержувача[7]. До XI—XII століть титул втратив своє попереднє значення[8]: його надавали як почесне звання генералам поза імператорською родиною[1] та його функції поступово витісняли протовестіарії, чия початкова роль обмежувалась зберіганням імператорського гардеробу[1]. Назва збереглася в період Палеолога, проте її вживали рідко.

Видатні візантійські куропалатиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Oxford Dictionary of Byzantium, 1991.
  2. а б Туманов, 1963.
  3. Hill, Barbara (2014). Glossary. Imperial Women in Byzantium 1025-1204: Power, Patronage and Ideology (англійською). Routledge. с. IX. ISBN 9781317884668. 
  4. а б Бурі, 1911.
  5. Evans, James Allan (23 June 1999). An Online Encyclopedia of Roman Emperors: Justin II (565–579 A.D.). Процитовано 17 September 2011. 
  6. Репп, 2003.
  7. Бурі, 1911, с. 22.
  8. Холмс, 2005, с. 87.
  9. Мартіндале, 1992.

ЛітератураРедагувати