Вікіпедія

Никифор II Фока

Никифор ІІ Фока (грец. Νικηφόρος Β΄ Φωκάς) (близько 912 — 11 грудня 969)  — візантійський імператор (963—969).

Никифор II Фока
Народився 912[2][3][1]
Каппадокія, Візантійська імперія[4][5][6]
Помер грудень 969[1]
Константинополь[7][8][9]
·обезголовлення
Поховання Церква Дванадцяти апостолів
Країна  Візантійська імперія
Діяльність військовослужбовець, солдат
Знання мов давньогрецька[10]
Учасник Q9389462? і Siege of Aleppod
Посада Візантійський імператор
Рід Phokasd
Батько Бард Фока Старший[11]
Родичі Василій II Болгаробійця і Theodore Parsakoutenosd
Брати, сестри Лев Фока Молодший
У шлюбі з Феофана

Життєпис ред.

Походив зі знатного роду Фок. Висунувся як полководець у війнах з арабами, з 954 року — головнокомандувач.

У 961 році відвоював у арабів острів Крит, після чого кіпріоти повернулися на свою батьківщину. Вступив на престол внаслідок повстання малоазійської військової знаті. Внутрішню політику проводив в інтересах світських феодалів.

Своєю новелою (законом), виданою у 964 році, заборонив заснування нових монастирів і обмежив зростання церковного землеволодіння. У 967 році скасував право селян-общинників і стратіотів (служилі люди) на першочергову купівлю землі у великих землевласників (дінатів). Вів успішні війни з арабами, відвоював у них Кілікію і Кіпр (965) та Пн. Сирію з Антіохією (969).

У 966 році вирішив перестати платити данину болгарам за угодою 927 року, і став вимагати, щоб болгари не пропускали мадярів через Дунай грабувати візантійські провінції. Болгарський цар Петро на це заявив, що з мадярами у нього мир, який він не може порушувати. Це призвело до війни проти Болгарії. Намагаючись використати в своїх завойовницьких походах проти болгар збройні сили Київської держави, закликав на допомогу князя Святослава Ігоровича. Фока відправив Калокіра у Київ і дав йому з собою 15 кентинаріїв золота, щоб умовити Русь зробити набіг на Болгарію і примусити її погодитись на візантійські вимоги. У Києві на цю пропозицію погодились відразу, бо Святослав тільки повернувся з походу на в'ятичів.

Однак Святослав, зайнявши в 968 році частину Болгарії, виступив проти Візантії. Як тільки Фока дізнався про це, відразу ж наказав встановити на фортечних стінах столиці метальні машини, перегородити вхід у гавань ланцюгом. У війську Святослава були угорці та правобережні печеніги, тому імператор підбурив лівобережних печенігів напасти на Київ і цим примусив Святослава та його київську дружину повернутись у Придніпров'я. Одночасно греки запропонували болгарським царівнам шлюб з синами покійного імператора Романа. Грецькі посли пообіцяли болгарським вельможам допомогу у вигнанні Святослава.

Убитий під час заколоту Іоанна Цимісхія.

Канонізація ред.

Святий у Православ'ї. День Пам'яті - 11 грудня.

Родина ред.

1. Дружина — невідома (з Куркуасів або Склірів)

діти:

  • Барда (пом. до 963)

2. Дружина — Феофана

Див. також ред.

Джерела ред.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в https://www.britannica.com/biography/Nicephorus-II-Phocas
  2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118587595 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ SNAC — 2010.
  4. ↑ C. W. C. Oman - Byzantine Empire
  5. ↑ http://www.britannica.com/EBchecked/topic/413989/Nicephorus-II-Phocas
  6. ↑ http://homepages.rootsweb.ancestry.com/~cousin/html/p325.htm
  7. ↑ http://en.citizendium.org/wiki/Byzantine_Imperial_Court
  8. ↑ http://asiaminor.ehw.gr/forms/fLemmaBodyExtended.aspx?lemmaID=8634
  9. ↑ http://www.forumancientcoins.com/gallery/thumbnails.php?album=3894
  10. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  11. ↑ Lundy D. R. The Peerage
  Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю).
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Никифор_II_Фока&oldid=41717073