Курилович Віталій Іванович

український військовик, майор Національної гвардії України

Віталій Іванович Курилович (18 грудня 1973, м. Тернопіль, Україна — 29 травня 2014, м. Слов'янськ, Україна) — український військовий, майор Національної гвардії України. Начальник групи бойової та спеціальної підготовки.

Віталій Іванович Курилович
 Майор
Загальна інформація
Народження18 грудня 1973(1973-12-18)
м. Тернопіль, Україна
Смерть29 травня 2014(2014-05-29) (40 років)
м. Слов'янськ, Донецька область, Україна
ПохованняТернопіль
Alma MaterНА НГУ
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС МВС
Рід військ Національна гвардія
Формування4-й полк НГУ, в/ч 3024
Війни / битви
Командування
Начальник групи бойової та спеціальної підготовки
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Почесний громадянин Тернопільської області
Почесний громадянин Тернопільської області
Орден «Сталевий хрест непереможних»
Орден «Сталевий хрест непереможних»

Життєпис

ред.

Народився 18 грудня 1973 року в місті Тернополі. Навчався у школі № 11, після переїзду родини в район «Східний» продовжив навчання у Тернопільській загальноосвітній школі № 14. Грав на гітарі, акордеоні, займався спортом.

З 1991 року проходив військову службу у Внутрішніх військах МВС України. На строкову військову службу призивався у Закарпатську область, в музичну роту, але він не захотів, — сказав, що піде тільки у внутрішні війська. Після строкової служби вирішив обрати професію військового і залишився служити за контрактом. Починаючи з 1993 року служив у військовій частині 3024 в Павлограді, — 4-й полк охорони особливо важливих державних об'єктів. Закінчив заочне відділення автотехнічного факультету Академії внутрішніх військ України. 01.03.2005 року наказом КВВ МВС України присвоєно звання «майор»[1]. За 22 роки служби в Павлоградському полку пройшов шлях від солдата до начальника групи бойової та спеціальної підготовки.

Загинув 29 травня 2014 року в зоні бойових дій під час антитерористичної операції у місті Слов'янськ Донецької області. Близько 12:30, поблизу Слов'янська, після розвантаження продуктів харчування на 4-й блокпост та проведення ротації особового складу, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний із лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») Національної гвардії України, на борту якого перебував майор Курилович. Під час падіння вибухнули паливні баки. В результаті події загинуло 12 чоловік: шість військовослужбовців Національної гвардії, включаючи двох членів екіпажу і генерал-майора Сергія Кульчицького, та шість представників спецпідрозділу МВС України (колишній спецпідрозділ «Беркут»)[2][3][4][5][6].

Похований 31 травня в Павлограді. 23 грудня 2015 перепохований у Тернополі[7].

Залишились батьки, дружина та двоє синів: 19-літній Дмитро і 10-річний Владислав.

Нагороди та відзнаки

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Низький уклін та вічна пам'ять про нашого земляка [Архівовано 29 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт міста Павлоград, 6 червня 2014
  2. Офіційне повідомлення: терористи підбили гелікоптер МІ-8 Національної гвардії України // Архів 29.05.2014. Сайт НГУ. Оригінал http://vv.gov.ua/news.php?nid=4889&lang=ua
  3. Під Слов'янськом терористи збили вертоліт: загинули 10 військових з генералом Кульчицьким // УНІАН, 29 травня 2014. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 18 липня 2017.
  4. Терористи збили під Слов'янськом український вертоліт – загинули 14 військових на чолі з генералом // «Щоденний Львів», 29 травня 2014. Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 18 липня 2017.
  5. Національна гвардія підтвердила загибель у збитому терористами вертольоті 12 силовиків // «Щоденний Львів», 29 травня 2014. Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 18 липня 2017.
  6. Заплаче мати не одна, заплаче Україна… // Сергій Дідик. «Іменем закону», 5 червня 2014. Архів оригіналу за 1 липня 2014. Процитовано 18 липня 2017.
  7. У Тернополі перепоховали тіло загиблого Віталія Куриловича, що загинув під Слов'янськом [Архівовано 28 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Телекомпанія TV-4. — 2015. — 23 грудня.
  8. Указ Президента України № 543/2014 від 20 червня 2014 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 17 листопада 2016.
  9. Рішення Тернопільської обласної ради від 26 серпня 2022 року № 506 «Про присвоєння звання «Почесний громадянин Тернопільської області» уродженцю Тернопільської області Куриловичу Віталію Івановичу (посмертно)».
  10. Звання «Почесний громадянин Тернополя» посмертно присвоїли Героям АТО [Архівовано 24 грудня 2015 у Wayback Machine.] // Тернопільська міська рада. — 2015. — 18 серпня.
  11. Вища відзнака — «Орден Сталевий хрест непереможних» [Архівовано 2 грудня 2021 у Wayback Machine.] // ВТО «Орден».
  12. Політ у безсмертя… [Архівовано 14 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Сайт НГУ, 30 Травень 2015
  13. [В Павлограді відкрили меморіальну дошку на честь полеглих в зоні АТО бійців (рос.). Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 20 червня 2021. В Павлограді відкрили меморіальну дошку на честь полеглих в зоні АТО бійців (рос.)]

Джерела

ред.

Посилання

ред.