Куратченко Володимир Олександрович

Володи́мир Олекса́ндрович Кура́тченко (нар. 28 квітня 1948(19480428), Омськ, тепер РФ) — український державний і політичний діяч, перший віце-прем'єр-міністр України (1999), голова Держкомрезерву, голова Запорізької обласної державної адміністрації. Кандидат економічних наук (1990).

Куратченко Володимир Олександрович
Перший віце-прем'єр-міністр України
14 січня 1999 — 31 липня 1999
Президент Леонід Кучма
Прем'єр-міністр Валерій Пустовойтенко
Попередник Анатолій Голубченко
Наступник Анатолій Кінах
Голова Запорізької ОДА
2 грудня 1999 — 14 червня 2000
Президент Леонід Кучма
9 квітня 1998 — 14 січня 1999
Народився 28 квітня 1948(1948-04-28) (73 роки)
Омськ, РРФСР, СРСР
Відомий як економіст
Країна СРСР і Україна
Освіта Російська академія державної служби, Національний університет «Запорізька політехніка» і Академія суспільних наук при ЦК КПРС[d]
Політична партія КПРС, НДП
Професія радіоінженер, економіст
Нагороди
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

ОсвітаРедагувати

У вересні 1955 — червні 1964 року — учень середньої школи № 13 міста Запоріжжя. У вересні 1964 — липні 1966 року — учень Запорізького ПТУ № 15.

Вища освіта: Запорізький машинобудівний інститут (заочно, 1977—1983), «радіотехніка», радіоінженер; Академія суспільних наук при ЦК КПРС (1987—1990), «теорія соціально-політичних відносин», політолог, викладач соціально-політичних дисциплін. Кандидат економічних наук (1990). Захистив дисертацію на тему «Розробка основних положень концепції створення і функціонування спеціальної економічної зони у Закарпатській області СРСР».

Трудова діяльністьРедагувати

У серпні 1966 — січні 1967 року — слюсар механоскладального цеху військового заводу поштова скринька № 64. У січні — травні 1967 року — слюсар-інструментальник заводу «Радіоприлад», місто Запоріжжя.

У червні 1967 — грудні 1968 року — радист атомного підводного човна на Тихоокеанському флоті.

У січні 1969 — травні 1970 року — контролер лабораторії, у травні 1970 — липні 1972 року — регулювальник 3-го розряду, у липні 1972 — травні 1979 року — регулювальник 4-го розряду цеху № 44, у травні 1979 — листопаді 1981 року — майстер цеху № 44 Запорізького заводу «Радіоприлад». У 1980—1982 роках виконував урядове доручення СРСР в Афганістані.

Член КПРС з 1971 по 1991 рік.

У листопаді 1981 — грудні 1983 року — заступник секретаря парткому заводу, у грудні 1983 — травні 1984 року — начальник цеху № 545, у травні — вересні 1984 року — начальник цеху № 49, у вересні 1984 — червні 1985 року — заступник генерального директора з виробництва Запорізького заводу «Радіоприлад».

У червні 1985 — 24 жовтня 1987 року — секретар Запорізького міського комітету КПУ з питань промисловості.

У серпні 1987 — грудні 1988 року — інспектор ЦК КПУ.

10 грудня 1988 — червень 1990 року — секретар Закарпатського обласного комітету КПУ з питань промисловості.

У липні 1990 — січні 1997 року — генеральний директор Запорізького виробничого об'єднання «Радіоприлад».

У грудні 1996 — грудні 1997 року — заступник міністра машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України[1][2].

У грудні 1997 — квітні 1998 року — 1-й заступник міністра промислової політики України[3][4].

9 квітня 1998 — 14 січня 1999 року — голова Запорізької обласної державної адміністрації[5][6]. Державний службовець 1-го рангу[7].

14 січня — 31 липня 1999 року — 1-й віце-прем'єр-міністр України[8][9]. Одночасно голова Ради експортерів при Кабінеті Міністрів України, голова Державної комісії з питань зв'язку і радіочастот, голова Національної ради з питань якості.

У серпні — грудні 1999 року — радник Президента України[10][11].

2 грудня 1999 — 14 червня 2000 року — голова Запорізької обласної державної адміністрації[12][13].

У червні 2000 — серпні 2001 року — у кадровому резерві.

7 серпня 2001 — 17 квітня 2003 року — Голова Державного комітету України з державного матеріального резерву[14][15].

30 квітня 2004 — 10 серпня 2005 року — генеральний директор — голова правління Київводоканалу.

Березень 1998 — кандидат в народні депутати України від НДП, № 35 в списку. На час виборів: перший заступник Міністра промислової політики України, член Народно-демократичної партії.

Квітень 2002 — кандидат в народні депутати України від блоку «За єдину Україну!», № 57 в списку. На час виборів: Голова Державного комітету України з державного матеріального резерву, член НДП.

Грудень 2002 — кандидат в народні депутати України, виборчий округ № 82, Запорізька область, самовисування. «За» 11.74 %, 3 з 32 претендентів. На час виборів: Голова Державного комітету України з державного матеріального резерву, член НДП.

Березень 2006 — кандидат в народні депутати України від Блоку НДП, № 97 в списку. На час виборів: тимчасово не працював, член НДП[16].

Голова Запорізької обласної організації Народно-демократичної партії (НДП) (22 листопада 1996 — 7 листопада 2003); член Політвиконкому і Політради Народно-демократичної партії (листопад 1998 — грудень 2002).

НагородиРедагувати

РодинаРедагувати

Одружений; має дві дочки.

ПриміткиРедагувати

  1. Указ Президента України від 12 грудня 1996 року № 1199/96 «Про призначення В. Куратченка заступником Міністра машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України»
  2. Указ Президента України від 6 грудня 1997 року № 1336/97 «Про звільнення В. Куратченка з посади заступника Міністра машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України»
  3. Указ Президента України від 6 грудня 1997 року № 1337/97 «Про призначення В. Куратченка першим заступником Міністра промислової політики України»
  4. Указ Президента України від 9 квітня 1998 року № 273/98 «Про звільнення В. Куратченка з посади першого заступника Міністра промислової політики України»
  5. Указ Президента України від 9 квітня 1998 року № 274/98 «Про призначення В. Куратченка головою Запорізької обласної державної адміністрації»
  6. Указ Президента України від 14 січня 1999 року № 14/99 «Про звільнення В. Куратченка з посади голови Запорізької обласної державної адміністрації»
  7. Указ Президента України від 13 травня 1998 року № 464/98 «Про присвоєння рангів державним службовцям»
  8. Указ Президента України від 14 січня 1999 року № 13/99 «Про призначення В. Куратченка Першим віце-прем'єр-міністром України»
  9. Указ Президента України від 31 липня 1999 року № 931/99 «Про звільнення В. Куратченка з посади Першого віце-прем'єр-міністра України»
  10. Указ Президента України від 4 листопада 1999 року № 1442/99 «Про призначення В. Куратченка Радником Президента України»
  11. Указ Президента України від 2 грудня 1999 року № 1522/99 «Про звільнення В. Куратченка з посади Радника Президента України»
  12. Указ Президента України від 2 грудня 1999 року № 1523/99 «Про призначення В. Куратченка головою Запорізької обласної державної адміністрації»
  13. Указ Президента України від 14 червня 2000 року № 792/2000 «Про звільнення В. Куратченка з посади голови Запорізької обласної державної адміністрації»
  14. Указ Президента України від 7 серпня 2001 року № 604/2001 «Про призначення В. Куратченка Головою Державного комітету України з державного матеріального резерву»
  15. Указ Президента України від 17 квітня 2003 року № 337/2003 «Про відставку Голови Державного комітету України з державного матеріального резерву В. Куратченка»
  16. Постанова Центральної виборчої комісії від 31 грудня 2005 року № 345 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку Блоку НДП»
  17. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2003 року № 547 «Про нагородження Куратченка В.О. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».

ПосиланняРедагувати

Попередник:
Карташов Євген Григорович
Голови Запорізької облдержадміністрації
2.12.1999-14.06.2000
Наступник:
Кучеренко Олексій Юрійович
Попередник:
Похвальський В'ячеслав Володимирович
Голови Запорізької облдержадміністрації
9.04.1998-14.01.1999
Наступник:
Карташов Євген Григорович