Відкрити головне меню

Євге́н Григо́рович Карташо́в (1 січня 1942(19420101), рудник Щеглівський, Макіївський район, Сталінська область, Українська РСР, СРСР) — український державний діяч і дипломат, мер Запоріжжя в 20032010, Надзвичайний та Повноважний Посол України в Казахстані у 2000–2001 рр. Депутат Верховної Ради України 2012—2014 років. Кандидат філософських наук (1983). Дійсний член Транспортної Академії України (з 2001).

Євге́н Григо́рович Карташо́в
Карташов Євген Григорович.jpg
Народився 1 січня 1942(1942-01-01) (77 років)
рудник Щеглівський, Макіївський район, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність політик, дипломат
Alma mater Національний університет «Запорізька політехніка» (1969), Вища партійна школа при ЦК КПУ (1979) і Академія суспільних наук при ЦК КПРС[d] (1983)
Науковий ступінь кандидат філософських наук (1983)
Вчене звання професор
Посада посол і Народний депутат України[1]
Партія КПРС, Партія регіонів
Нагороди
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Медаль «За трудову доблесть»
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Зміст

ЖиттєписРедагувати

У 1942 році разом з батьками переїхав до села Терсянка Новомиколаївського району Запорізької області. У вересні 1948 — червні 1955 року — учень Терсянської семирічної школи. У вересні 1955 — червні 1959 року — учень Запорізького гідроенергетичного технікуму.

У серпні 1959 — лютому 1960 року — слюсар, у лютому — листопаді 1960 року — помічник машиніста екскаватора, у листопаді 1960 — вересні 1961 року — механік, у вересні — листопаді 1961 року — старший інженер Управління механізованих робіт тресту «Запоріжалюмінбуд».

У листопаді 1961 — серпні 1964 року — служба в Радянській армії (військова частина № 44208 Одеського військового округу). Член КПРС з 1964 по 1991 рік.

У вересні 1964 — серпні 1969 року — студень Запорізького машинобудівного інституту, інженер-механік.

У лютому — серпні 1969 року — інструктор, у серпні 1969 — березні 1971 року — заступник завідувача відділу, у березні 1971 — серпні 1972 року — завідувач відділу пропаганди та культурно-масової роботи Запорізького обласного комітету ЛКСМУ.

У серпні 1972 — червні 1977 року — інструктор, у червні 1977 — вересні 1980 року — заступник завідувача відділу — завідувач сектора масово-політичної роботи відділу пропаганди та агітації Запорізького обласного комітету КПУ. У 1976—1979 роках заочно навчався у Вищій партійній школі при ЦК КПУ.

У вересні 1980 — серпні 1983 року — аспірант Академії суспільних наук при ЦК КПРС у Москві. У 1983 році захистив кандидатську дисертацію з діалектичного та історичного матеріалізму.

У серпні — вересні 1983 року — консультант-методист Будинку політосвіти в Запоріжжі. У вересні 1983 — липні 1984 року — інструктор відділу організаційно-партійної роботи, у липні 1984 — листопаді 1985 року — заступник завідувача відділу — завідувач сектора масово-політичної роботи відділу пропаганди та агітації Запорізького обласного комітету КПУ.

25 листопада 1985 — 26 вересня 1987 року — 1-й секретар Орджонікідзевського районного комітету КПУ міста Запоріжжя.

28 вересня 1987 — 22 листопада 1988 року — завідувач відділу пропаганди та агітації Запорізького обласного комітету КПУ. 22 листопада 1988 — 11 квітня 1990 року — завідувач ідеологічного відділу Запорізького обласного комітету КПУ.

7 квітня 1990 — 30 квітня 1992 року — заступник голови виконавчого комітету Запорізької обласної ради народних депутатів із гуманітарних питань. 1 травня — 4 вересня 1992 року — заступник глави Запорізької обласної державної адміністрації з питань соціально-культурної сфери, зв'язку з громадськими організаціями, партіями і рухами.

4 вересня 1992 — 4 лютого 1997 року — заступник генерального директора — директор зовнішньоекономічної фірми комбінату «Запоріжсталь». У лютому 1997 — січні 1999 року — заступник голови правління з питань зовнішньоекономічної діяльності — директор зовнішньоторговельної фірми ВАТ «Запоріжсталь».

27 січня — 23 листопада 1999 року — голова Запорізької обласної державної адміністрації.

25 січня 2000 — 26 березня 2001 року — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Казахстан.

26 березня 2001 — 29 липня 2003 року — голова Запорізької обласної державної адміністрації.

8 червня 2003 — 24 вересня 2010 року — Запорізький міський голова.

Член Партії регіонів (до 13 листопада 2006 року), після того — позапартійний.

22 вересня 2010, трохи більше ніж за місяць до чергових виборів, змушений подати у відставку; йому була запропонована робота у Міністерство закордонних справ України[2][3]. 24 вересня позачергова сесія міської ради прийняла відставку Карташова, відправила у відставку секретаря міськради Юрія Каптюха, який мав стати в.о. міського голови, та обрала секретарем міськради та в.о. міського голови Володимира Кальцева[4].

На виборах 31 жовтня 2010 очолював список Комуністичної партії до міської ради[5].

НагородиРедагувати

РодинаРедагувати

Одружений, має трьох дорослих дітей.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати