Відкрити головне меню

Іван Федорович Курас
Kuras100.jpg
Народився 3 жовтня 1939(1939-10-03)
Немирівське
Помер 16 жовтня 2005(2005-10-16) (66 років)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Громадянство Україна Україна
Діяльність політик
Alma mater Одеський державний університет ім. І.І.Мечникова
Сфера інтересів політологія
Заклад Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Посада Народний депутат України[1]
Науковий ступінь доктор історичних наук
Аспіранти, докторанти Шаблон:Аспіранти-докторанти
Член НАН України
Нагороди

СРСР:

Орден Дружби народів

Україна:

Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Державна премія України в галузі науки і техніки

Іван Федорович Курас (3 жовтня 1939(19391003), Немирівське — 16 жовтня 2005, Київ) — український вчений-політолог, громадський та політичний діяч, академік14 квітня 1995 року)[2] та віце-президент НАН України, засновник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України.

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився 3 жовтня 1939 року в селі Немирівському Балтського району Одеської області. Навчався в Немирівській семирічній і Перелетській середній школах, потім на історичному факультеті Одеського державного університету імені І. І. Мечнікова, який закінчив з відзнакою у 1962 році.

Після університету працював науковим співробітником Кіровоградського партархіву, водночас викладаючи у Кіровоградському філіалі Харківського політехнічного інституту. У 1964 році поступив до аспірантури Київського державного університету, підготував і захистив кандидатську дисертацію з проблем національно-визвольного руху в Україні початку XX століття. До 1970 року викладав в Київському університеті.

У 19701972 роках — старший науковий співробітник, учений секретар Інституту історії партії при ЦК Компартії України — філіалу Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС, у 19721983 роках — інструктор, консультант, завідувач сектору відділення науки і навчальних закладів ЦК КПУ, у 19831991 роках — заступник директора Інституту політичних досліджень при ЦК КПУ. З грудня 1991 року — директор Інституту національних відносин і політології НАН України (з 1996 — Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України).

19881993 роках — академік-секретар Відділення історії, філософії і права НАН України, член Президії НАН України. У 19982005 роках — віце-президент НАН України. У 19941997 роках — віце-прем'єр-міністр України з питань гуманітарної політики. У 19941996 роках був членом Конституційної комісії від Президента України. Очолював державні комісії у справах депортованих народів Криму; у справах депортованих німців; у справах неповнолітніх; з питань координації, приймання, транспортування, охорони та розподілу гуманітарної допомоги, що надходить із зарубіжних країн, при КМ України; реформування вищої освіти в Україні; реорганізації в галузі науки. У 19942002 роках — член Комісії з державних нагород при Президентові України. В 1997 році був головою Ради з питань мовної політики при Президентові України, в 19971998 роках — Ради з питань збереження національної культурної спадщини. З жовтня 2000 року, за постановою Уряду, голова наглядової ради Національної акціонерної компанії «Надра України», з 2003 року — голова наглядової ради Київського національного медичного університету, секретар Політичної ради при Президентові України.

З квітня 2002 по березень 2005 — Народний депутат України 4-го скликання, обраний за списками Виборчого блоку політичних партій «За єдину Україну!». З 20 квітня 2002 по 18 січня 2005 року — у фракції Партії Регіонів. Очолював підкомітет міжпарламентських зв'язків Комітету ВР України в закордонних справах. Очолював робочу групу з розроблення Концепції реформування політичної системи України.

 
Могила Івана Кураса

Жив в Києві. Помер 16 жовтня 2005 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52а).

Наукові досягненняРедагувати

Важливою подією став вихід у 1990 р. науково-документального видання "Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів". Цей збірник статей і документів був першим виданням, яке містило документи найвищий партійно-державних інстанцій і засвідчувало їхню незаперечну причетність до інфернальних подій 1930-х років.

Ще задовго до розпаду СССР І.Ф. Курас порушував перед керівництвом УРСР питання про необхідність дослідження національних відносин. Він ініціював створення в Інституті історії партії сектора історії, теорії і практики міжнаціональних відносин і послідовно створював відповідну наукову школу. У грудні 1991 року було створено Інститут національних відносин і політології НАН України, його директором став І.Ф. Курас. Під керівництвом Кураса інститут досягнув серйозних здобутків у теоретико-методологічному обґрунтуванні нового напряму соціогуманітарних наук – етнополітології, розробці об'єктно-предметної зони політології та етнополітології і вдосконаленні понятійно-категоріального апарату цих наук, осмисленні діалектики взаємодії етнічних та політичних, етнічних і регіональних факторів. Досліджувались етнонаціональна специфіка, характер та особливості політичного процесу і політичної культури в минулому і сучасному України, релігійна ситуація і взаємовідносини різних конфесій.

ВідзнакиРедагувати

Заслужений діяч науки і техніки України1998 року), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (за 1999 рік)[3].

Нагороджений орденом Дружби народів, орденом «Великий хрест» (1997; Італія), орденом князя Гедимінаса 4-го ступеня (1998; Литва), орденом князя Ярослава Мудрого 5-го (1999) та 4-го (2003) ступенів[4].

Вшанування пам'ятіРедагувати

У 2005 році Інституту політітичних і етнонаціональних досліджень НАН України рішенням Президії НАН України присвоєно ім'я І. Ф. Кураса.

20 грудня 2016 р. відбулася церемонія відкриття меморіальної дошки на фасаді будинку Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України (м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 8) першому директору Інституту, академіку, віце-президенту НАН України Івану Федоровичу Курасу.

ПриміткиРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Ю. Шаповал. Курас Іван Федорович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.382 ISBN 978-966-611-818-2

ПосиланняРедагувати