Купецький будинок (Ніжин)
Купецький будинок[2] (Будинок грецького магістрату) — пам'ятка архітектури XVIII ст. національного значення (№ 832), а також багатоквартирний житловий будинок в м. Ніжині. З середини XX ст. в численних наукових публікаціях його атрибують як будівлю ніжинського Грецького магістрату.
| Купецький будинок | |
|---|---|
 | |
|
51°02′57″ пн. ш. 31°53′06″ сх. д. / 51.04916666669443970° пн. ш. 31.885000000027780231° сх. д.Координати: 51°02′57″ пн. ш. 31°53′06″ сх. д. / 51.04916666669443970° пн. ш. 31.885000000027780231° сх. д. | |
| Тип | будівля |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України[1] |
| Країна |
 Україна |
| Розташування |
Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Гребінки 21 |
| Тип будівлі | житловий будинок |
| Архітектурний стиль | бароко |
  Купецький будинок (Ніжин) (Україна) | |
 | |
 Купецький будинок у Вікісховищі | |
Атрибуція ред.
Після Другої Світової війни історична частина Ніжина була значно пошкоджена, що призвело до знесення низки історичних будівель в районі Грецького кварталу. Зокрема були втрачені торгові ряди, залишки міського та грецького магістратів. Саме в цей час в науковій літературі з'являються численні атрибуції споруди як будівлі Грецького магістрату. Нині вона вважається недостовірною, і насправді це колишній купецький житловий будинок, який належав одному з ніжинських греків — купцю Чернову.
Існує припущення того що в ній повністю чи частково деякий час міг розміщуватись грецький магістрат, проте для цього нині нема жодних підтверджень.[3]
В залежності від публікацій будівля також відома як:
Опис ред.
Споруджений в стилі бароко, з цегли, двоповерховий, з склепінчастим підвалом. У плані прямокутник (13,4: 25,5 м). З боку дворового фасаду — двоповерхова прибудова прямокутна в плані, виконує роль сходової клітки (спочатку сходи віялоподібна з дерева та дерев'яними перилами). Фасади вирішені лаконічно. По периметру розмежені горизонтальним пояском на два яруси. Відповідно розташовані віконні прорізи — знизу квадратні, вгорі прямокутної форми, лиштви виконані в характерних для Ніжина барокових формах. У віконних прорізах збереглися металеві крюки від віконниць і решіток. Перекриття першого поверху-напівциркульні склепіння і плоске, другого — плоске. Дах чотирьохскатний, конструкції дерев'яні, покриття — металеве.[6]
Будівля збереглась в першопочатковому об'ємі. Нині втрачені металеві решітки в вікнах першого поверху та оковані металом ставні. Також будівля втратила першопочаткове планування після пристосування під житло.
Примітки ред.
- ↑ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-63-%D0%BF#Text
- ↑ а б Постанова Ради міністрів УРСР “Про впорядкування справи обліку та охорони пам’ятників архітектури на території Української РСР” № 970 від 24.08.1963 р. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 18 лютого 2021.
- ↑ Втрачені пам'ятки Ніжина — споруди міського та грецького магістратів [Архівовано 30 березня 2022 у Wayback Machine.] / С.Ю. Зозуля, О.С. Морозов // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 59-67. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
- ↑ Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. — К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 106
- ↑ Нариси історії архітектури України: дожовтневий період. — К.: Держбудвидав, 1957 р., список пам’яток
- ↑ а б Памятники градостроительства и архитектуры УССР. — К.: Будівельник, 1986 г., т. 4, с. 283-284
- ↑ Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). — Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3