Відкрити головне меню

Купальниця європейська

вид рослин

Біологічні характеристикиРедагувати

Це — багаторічна рослина з прямостоячим стеблом до 50 см заввишки. Листки довгочерешкові, пальчасто-розсічені, темно-зелені, прикореневі. Квітки поодинокі, верхівкові, лимонно-жовті, блискучі, наче вкриті позолотою чи лаком.

Формула квітки:  [1].

ПоширенняРедагувати

Вид поширений в Європі та Західному Сибірі. Росте на вогких лісових луках та галявинах, узліссях, чагарникових заростях переважно у лісових і лісостепових районах та в Карпатах.

Фармакологічні властивостіРедагувати

У свіжій траві міститься протоанемін, сліди інших алкалоїдів, сапоніни, вітамін С, органічні кислоти, дубильні речовини.

Застосування у народній медициніРедагувати

В народній медицині Білорусі використовують траву при шлункових захворюваннях. В Україні — зовнішньо при наривах.

Естетичні характеристикиРедагувати

Оригінальна краса квіток цієї рослини є причиною зривання їх великої кількості на букети, внаслідок чого її стає дедалі менше.

Теплий, сонячний колір квіток купальниці робить їх особливо бажаними в садах та парках, на берегах водойм, струмків.

РозмноженняРедагувати

Розмножується вегетативно і насінням, яке найдоцільніше висівати під зиму — тоді сходи з'являються навесні Цвіте на другий рік життя. Найкраще росте на родючих щільних ґрунтах.

ЗаготівляРедагувати

Траву заготовляють під час цвітіння, сушать на горищі при добрій вентиляції.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Екофлора України / Відпов. редактор Я. П. Дідух. — Київ : Фітосоціоцентр, 2004. — Т. 2. — С. 16.