Куля (скупчення галактик)

Скупчення галактик Куля (англ. Bullet Cluster1E 0657-558) складається з двох скупчень галактик, що стикаються. Точніше, назва скупчення галактик Куля стосується меншого підскучення, яке віддаляється від більшого. Два підскупчення розташовані на радіальній відстані взаємного віддалення у 1,141 гігапарсек (3,7 мільярда світлових років)[2].

Скупчення галактик Куля
Рентгенівське фото телескопом Чандра. Час експозиції - 140 годин. Шкала показана у мегапарсеках. Червоний зсув (z) = 0,3, тобто його світло має довжини витягнуті з фактором 1,3.
Дані спостереження (Епоха J2000.0)
Сузір'я Кіль
Пряме піднесення 06г 58х 37.9с
Схилення -55° 57′ 0″
Кількість галактик ~40
Червоний зсув 0.296[1]
Відстань
(спільного віддалення)
1,141 Гпк (3,7 млрд св.років).[2]
Температура міжгалактичного газу 17,4 ± 2,5 кеВ
Рентгенівська світність 1,4 ± 0,3 × 1046 h50−2 ерг/с (болометрична).[1]
Рентгенівський потік енергії 5,6 ± 0,6 × 10−12 ерг/см2/с (0,1–2,4 кеВ).[1]
Інші назви
1E 0657-56, 1E 0657-558
Див.також: група галактик, скупчення галактик, список груп та скупчень галактик

Вважається, що дослідження гравітаційного лінзування скупчення Куля надали на поточний час найкращий доказ існування темної матерії.[3][4]

Спостереження інших зіткнень між скупченнями галактик, таких як MACS J0025.4-1222, аналогічно вважаються такими, що підтримують існування темної матерії.

Огляд ред.

Основні компоненти пари скупчень —зорі, газ та гіпотетична темна матерія — поводять себе по-різному під час зіткнення, що дозволяє вивчати їх окремо. Зорі галактик, що спостерігаються у видимому світлі, не сильно постраждали від зіткнення, і більшість з них пройшли навиліт, гравітаційно сповільнені, але не змінені. Гарячий газ із двох скупчень, які зіткнулися, видимий у рентгенівських променях, становить більшу частину баріонної, тобто звичайної, матерії у парі скупчень. Гази взаємодіють електромагнітно, що викликає набагато більше уповільнення газів з обох скупчень, ніж їх зір. Третій компонент, темна матерія, була виявлена опосередковано в результаті гравітаційного лінзування об'єктів на задньому плані від скупчень. Згідно з теоріями без залучення темної матерії, таких як модифікована ньютонівська динаміка (МОНД), лінзування мало б слідувати за баріонною матерією, тобто, рентгенівським газом. Однак лінзування найсильніше у двох роз'єднаних регіонах поруч (можливо збігається) з видимими галактиками. Це підтримує гіпотезу про те, що більша частина маси у парі скупчень зосереджена у двох областях темної матерії, яка пройшла газові регіони під час зіткнення. Це узгоджується з передбаченнями, що темна матерія слабко взаємодіє інакше, ніж через силу гравітації.

Підскупчення Куля є одним із найбільш гарячих відомих скупчень галактик. Воно надає спостережувані обмеження для космологічних моделей, які можуть відрізнятися при температурах вище їх критичних температур, передбачених для скупчень. При спостереженні з Землі, підскупчення пройшло через центр скупчення 150 мільйонів років тому, створивши «вигнуту ударну хвилю з правого боку скупчення», яка утворилась, коли  «газ меншого скупчення температурою 70 мільйонів градусів Цельсія «проорав» через газ більшого скупчення температурою 100 мільйонів градусів зі швидкістю близько 6 мільйонів кілометрів на годину».[5][6][7] Викид енергії еквівалентний 10 типовим квазарам[1].

Значення для теорій темної матерії ред.

Скупчення Куля надає кращий сучасний доказ для природи темної матерії[4][8] і дає «свідчення проти деяких популярних версій модифікованої ньютонівської динаміки (МОНД)» при застосуванні до великих скупчень галактик.[9] При статистичній значущості у 8σ було встановлено, що просторове зміщення центру загальної маси від центру вершин баріонної маси не може бути пояснене лише зміною закону гравітаційної сили.[10]

 
Ізолінії щільності мас, накладені поверх фотографії, зробленої з космічного телескопа Габбл.

За словами Грега Мадейски:

Особливо цікаві результати були отримані зі спостережень телескопом Чандра 'скупчення Куля' (1E0657-56) Markevitch et al. (2004) та Clowe et al. (2004). Ці автори повідомляють, що скупчення перебуває у процесі швидкісного (бл. 4500 км/с) злиття, про що свідчить просторовий розподіл гарячого газу, який випромінює у рентгенівському діапазоні, але цей газ тягнеться позаду галактик підскупчень. Більш того, масив темної матерії, виявлений мапою слабкого лінзування, збігається з галактиками, які вже не стикаються, але лежить попереду газу, що стикається. Це — та інші схожі спостереження — дають добрі обмеження щодо перетину взаємодії темної матерії між собою.[11]

За словами Еріка Хаяші:

Швидкість підскупчення Куля не занадто велика для підструктури скупчення і відповідає поточно популярній космологічній моделі Лямбда-CDM ."[12]

Дослідження 2010 року прийшло до висновку, що швидкості зіткнення, як в даний час виміряні, є «несумісними з передбаченням моделі Лямбда-CDM».[13] Однак наступна праця підтвердила, що зіткнення узгоджується з моделюваннями моделі Лямбда-CDM,[14]  а попередня невідповідність випливала з малих моделювань та методології ідентифікації пар. Раніші праці про те, що скупчення Куля не відповідає стандартній космології, були засновані на помилковій оцінці швидкості «занурення» залежно від швидкості ударної хвилі в газі, який випромінює на рентгенівському діапазоні[14].

Хоча феномен скупчення Куля може надати прямі докази існування темної матерії у масштабі великих скупчень, він не пропонує жодної конкретної допомоги для вирішення оригінальної проблеми обертання галактик. Навпаки, спостережуване співвідношення темної матерії до видимої матерії в типовому багатому (насиченому) скупченні галактик значно нижче, ніж прогнозувалося.[15] Це може означати, що переважаюча космологічна модель недостатня для опису невідповідності маси у галактичних масштабах або що її передбачення щодо форми Всесвіту є неправильними.

Альтернативні тлумачення ред.

Мордехай Мілгром, автор МОНД, опублікував спростування[16] тверджень, що скупчення Куля доводить існування темної матерії. Крім того, він стверджував, що МОНД правильно враховує динаміку галактик поза скупченнями, і навіть у таких скупченнях, як скупчення Куля, ця теорія усуває необхідність для більшості темної матерії, залишивши тільки множник два, який, на очікування Мілгрома, має бути просто невидимою звичайною речовиною (невипромінююча баріонна матерія), а не холодною темною матерією. Без МОНД або схожої теорії невідповідність матерії у скупченнях галактик сягає множника 10, тобто МОНД зменшує розбіжність у п'ять разів. Ще одне дослідження 2006 року[17] застерігає від «простої інтерпретації аналізу слабкого лінзування в скупчення Куля», залишаючи відкритим, що навіть у симетричному випадку скупчення Куля, МОНД, вірніше його релятивістська версія ТеВеС (тензорно–векторно–скалярна гравітація, англ. TeVeS, tensor–vector–scalar gravity), може пояснити спостережуване гравітаційне лінзування.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б в г Tucker, W.; Blanco, P.; Rappoport, S. (March 1998). 1E 0657-56: A Contender for the Hottest Known Cluster of Galaxies. David, L.; Fabricant, D.; Falco, E. E.; Forman, W.; Dressler, A.; Ramella, M. Astrophysical Journal Letters. 496: L5. arXiv:astro-ph/9801120. Bibcode:1998ApJ...496L...5T. doi:10.1086/311234. Архів оригіналу за 14 грудня 2019. Процитовано 4 березня 2012. 
  2. а б NED results for object Bullet Cluster. NASA Extragalactic Database. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 4 березня 2012. 
  3. Clowe, Douglas; Gonzalez, Anthony; Markevich, Maxim (2003). Weak lensing mass reconstruction of the interacting cluster 1E0657-558: Direct evidence for the existence of dark matter. Astrophys. J. 604 (2): 596–603. arXiv:astro-ph/0312273. doi:10.1086/381970. 
  4. а б M. Markevitch; A. H. Gonzalez; D. Clowe; A. Vikhlinin; L. David; W. Forman; C. Jones; S. Murray; W. Tucker (2003). Direct constraints on the dark matter self-interaction cross-section from the merging galaxy cluster 1E0657-56. Astrophys. J. 606 (2): 819–824. arXiv:astro-ph/0309303. Bibcode:2004ApJ...606..819M. doi:10.1086/383178.  {{cite journal}}: Проігноровано невідомий параметр |last-author-amp= (довідка)
  5. Harvard photo and description. Архів оригіналу за 16 квітня 2011. Процитовано 12 серпня 2017. 
  6. spaceimages.com. Архів оригіналу за 26 липня 2009. Процитовано 12 серпня 2017. 
  7. The dynamical status of the cluster of galaxies 1E0657-56. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 12 серпня 2017. 
  8. M. Markevitch; S. Randall; D. Clowe; A. Gonzalez та ін. (16–23 July 2006). Dark Matter and the Bullet Cluster. 36th COSPAR Scientific Assembly. Beijing, China. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 14 серпня 2017.  {{cite conference}}: Проігноровано невідомий параметр |last-author-amp= (довідка) Abstract only
  9. Lunch-time talk at Harvard University by Scott Randall on 31 May 2006. Abstract only. Архів оригіналу за 1 вересня 2006. Процитовано 12 серпня 2017. 
  10. Clowe, Douglas та ін. (2006). A Direct Empirical Proof of the Existence of Dark Matter. The Astrophysical Journal Letters. 648 (2): L109–L113. arXiv:astro-ph/0608407. Bibcode:2006ApJ...648L.109C. doi:10.1086/508162. 
  11. Recent and Future Observations in the X-ray and Gamma-ray Bands
  12. Eric Hayashi; White (2006). How Rare is the Bullet Cluster?. Mon. Not. R. Astron. Soc. Lett. 370: L38–L41. arXiv:astro-ph/0604443. Bibcode:2006MNRAS.370L..38H. doi:10.1111/j.1745-3933.2006.00184.x. 
  13. Jounghun Lee; Komatsu (2010). Bullet Cluster: A Challenge to LCDM Cosmology. Astrophysical Journal. 718. arXiv:1003.0939. Bibcode:2010ApJ...718...60L. doi:10.1088/0004-637X/718/1/60. 
  14. а б Thompson, Robert; Davé, Romeel; Nagamine, Kentaro (1 вересня 2015). The rise and fall of a challenger: the Bullet Cluster in Lambda cold dark matter simulations. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 452: 3030–3037. doi:10.1093/mnras/stv1433. ISSN 0035-8711. Архів оригіналу за 14 серпня 2017. Процитовано 12 серпня 2017. 
  15. Archived copy. Архів оригіналу за 25 серпня 2009. Процитовано 5 січня 2010. 
  16. Milgrom, Moti. Milgrom's perspective on the Bullet Cluster. The MOND Pages. Архів оригіналу за 21 липня 2016. Процитовано 27 грудня 2016. 
  17. G.W. Angus; B. Famaey; H. Zhao (September 2006). Can MOND take a bullet? Analytical comparisons of three versions of MOND beyond spherical symmetry. Mon. Not. R. Astron. Soc. 371 (1): 138–146. arXiv:astro-ph/0606216v1. Bibcode:2006MNRAS.371..138A. doi:10.1111/j.1365-2966.2006.10668.x.  {{cite journal}}: Проігноровано невідомий параметр |last-author-amp= (довідка)

Подальше читання ред.