Вікіпедія

Кульчицький Микола Костянтинович

(Перенаправлено з Кульчицький Микола (біолог))
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кульчицький.

Мико́ла Кульчи́цький (*16(28) січня 1856, Кронштадт, нині Ленінградської області Російської Федерації — †30 січня 1925, Лондон) — гістолог, ембріолог, вихованець, член-кореспондент Санкт-Петербурзької Військово-медичної академії (1898), міністр народної освіти Росії (1916), доцент (з 1883 р.) і професор (з 1889 р.) Харківського університету; професор Оксфордського університету (Велика Британія).

Кульчицький Микола Костянтинович
Народився16 січня 1856(1856-01-16)
Кронштадт, Петергофський повітd, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія
Помер30 січня 1925(1925-01-30) (69 років)
Оксфорд, Англія, Велика Британія
Країна Російська імперія
Діяльністьлікар
Alma materмедичний факультет Харківського університетуd
Галузьгістологія
ЗакладІмператорський Харківський університет
Лондонський університет
ПартіяСоюз російського народу
Нагороди
орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня орден Святої Анни III ступеня орден Святого Станіслава III ступеня
орден Почесного легіону
CMNS: Кульчицький Микола Костянтинович у Вікісховищі

Життєпис

ред.

Народився в сім'ї офіцера. Початкову освіту здобув у Тамбовській гімназії, яку закінчив з відзнакою в 1874 р.

У 1874 році вступив на медичний факультет Харківського університету, який закінчив в 1879 лікарем з відзнакою і був залишений для підготовки до професорського звання.

У 1882 році захистив дисертацію «О строении телец Grandry» М.К. Кульчицький — отримав ступінь доктора медицини. З 1883 — приват-доцент і прозектор при кафедрі гістології.

З 1887 по 1888 роки був у відрядженні в Росії й за її межами.

З 1889 року — екстраординарний, а в 1893-1910 роках — ординарний професор гістології, водночас у 1897–1901 — декан медичного факультету Харківського університету.

У 1898 р. М.К. Кульчицького обрали членом-кореспондентом Військово-медичної академії в Санкт-Петербурзі.

Був членом Харківського відділу Російського Собранія, а в 1906 — членом Ради Харківського відділу Союзу Руського Народу.

У лютому 1906 р. був обраний гласним Харківської міської думи[1], також був обраний від міста до Педагогічної ради 3-ї чоловічої гімназії.

У 1912—1914  рр. — попечитель Казанського навчального округу, у 1914–1916 рр. — попечитель Петроградського навчального округу, у 1916—1917 рр. — міністр народної освіти Росії.

З 1914 р. — таємний радник, з 20 січня 1916 р. — сенатор. 27 грудня 1916 р. обраний сенатором[1] (із залишенням на посаді попечителя освіти Росії), але пропрацював в цій якості всього 2 місяці.

У 1918 році був заарештований більшовиками, але незабаром звільнений, після чого поїхав до Харкова. В кінці 1918 р. пішки (за 22 дні) з сім'єю дістався до Севастополя. У 1921 році, на англійському судні, що вивозило з Криму біженців, виїхав до Стам­булу. Від 1921 — у Великої Британії, працював у Відділі анатомії Лондонського університету. Почавши роботу викладача, отримав дослідний грант від Medical Research Council, що дозволило йому продовжити, розпочату ще в 1881 р. роботу з вивчення нервових закінчень у м'язах. Описав 2 типу еферентних закінчень в поперечно-смугастої мускулатури, один з яких пов'язаний з іннервацією, що йде від мозку. Стаття під назвою «Нервові закінчення в м'язах» була опублікована в англійському журналі «Journal of Anatomy» в січні 1924 р

Вранці 29 січня 1925 р., в день своєї 69-ї річниці, увійшов в шахту непрацюючого ліфта в Лондонському університеті і розбився. Смерть наступила в ніч на 30 січня.

У некролозі говорилося, що був почесним членом Анатомічних товариств Великої Британії і Ірландії, кавалером ордена Почесного Легіону[2].

Наукова діяльність

ред.

Сфера наукових інтересів - гістологічна будова шлунково-кишкового тракту, гістологія нервової системи, техніка мікроскопічних досліджень. Кульчицьким уперше було здійснено детальний опис морфології й фізіології ентерохромафінних клітин шлунково-кишкового тракту (клітини Кульчицького). Він запропонував спосіб забарвлення мієлінальних оболонок нервових волокон (метод Кульчицького).

Кульчицькому належать відкриття слізної залози у щурів і слепишей, завдяки чому було встановлено родинний зв'язок між двома родинами гризунів (Muridae і Spalacidae).

Він є автором підручника «Основы практичес­кой гистологии» (ч. 1, Х., 1889; 1892; 1897; 1907; 1909; ч. 2, Х., 1890; 1903; 1908; 1909; 1912) та низки наукових праць.

Нагороди

ред.

Сім російських орденів і французький орден Почесного легіону.

Праці

ред.
  • К вопросу о строении слизистой оболочки тонких кишек и механике всасывания // Протоколы заседаний мед. секции Об-ва опыт. наук при Харь­ков. ун-те. 1882;
  • О строении телец Grand­ry. Х., 1882;
  • Двойное окрашивание кар­ми­ном и пикриновой кислотой // Тр. мед. секции Об-ва опыт. наук при Харь­ков. ун-те. 1884;
  • Краткий очерк о гистологии с приложением специального исследования тканей и органов. 1890;
  • Биологические заметки профессора Н. К. Кульчицкого об аденоидном органе и пищеводе селяхий. Харьков, 1912;
  • Полный конспект по гистологии Н. К. Кульчицкого. Изд.4-е. Петроград-Одесса, 1917;
  • Nerve endings in mus­cles // J. of Anatomy. 1924. Vol. 58, part 2;
  • Nerve endings in the muscles of the frog // J. of Anatomy. 1924. Vol. 59, part 1.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Кульчицкий Николай Константинович. www.hrono.ru. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 15 квітня 2020.
  2. ↑ КУЛЬЧИЦКИЙ НИКОЛАЙ КОНСТАНТИНОВИЧ /16(28). old.ihst.ru. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 17 квітня 2020.

Джерела

ред.
  Це незавершена стаття про науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кульчицький_Микола_Костянтинович&oldid=40967421