Відкрити головне меню

У Криму зазвичай виділяють давньогрецькі, італійські, татарські, вірменські архітектурні споруди як якісь замкнуті спільності, національні стилі. Такий підхід оскаржується як мінімум для періоду XVXVIII століть, і пов'язано це з взаємопереплетінням турецьких, вірменських та кримськотатарських архітектурних традицій.

Архітектура в Таврійській губерніїРедагувати

Після приєднання Криму до Російської імперії, архітектура півострова розвивалася в загальному руслі російської архітектури.

Багато відомих архітектори доклали руку до прикраси Криму, але найбільш системно Кримом займався Микола Краснов, який з 1887 по 1899 рік був головним архітектором Ялти. За його проектом у Криму було збудовано 61 будинок: палаци великосвітської знаті, вілли, особняки, дохідні будинки, культові, громадські установи.

Ось деякі з них:

  • Лівадійський палац (1911 рік)
  • Палац «Дюльбер» (1895—1897 роки)
  • Палац «Харакс» (1908—1912 роки) — зараз санаторій Дніпро
  • Мисливський будинок князя Ф. Ф. Юсупова
  • Ялтинська Александровська чоловіча гімназія
  • Жіноча гімназія в Ялті
  • Ялтинський костьол

ЛітератураРедагувати

Література Криму представлена різними мовами та культурними традиціями. З середньовіччя відома кримськотатарська література.

Твори присвячені Криму написали Леся Українка (віршовані цикли "Кримські спогади" та "Кримські відгуки", поема "Іфігенія в Тавриді") та Михайло Коцюбинський (оповідання "Під мінаретами", "В путах шайтана", "На камені").

В Криму жили та писали також багато відомих письменників, зокрема Максиміліан Волошин.

Сучасна українська література Криму представлена, зокрема, у посібнику «Чорноморська хвиля» (Український культурологічний центр, 1994, 1995), ЗЕМЛЕ МОЯ, КРИМСЬКА! автор - професор Губар Олександр Іванович, а також в ряді інших видань (дивись портал http://ukrlife.org/main/library.html)

ЖивописРедагувати

Звернення до теми кримської природи зустрічається у безлічі художників, а також людей мистецтва відомих більше по іншому таланту (наприклад, канонічний нарис силуету Золотих воріт, виконаний Олександром Пушкіним).

У Південно-Східному Криму створився особливий художній напрямок — кімерійська школа живопису.

ФотографіяРедагувати

Один з найвідоміших фотографів Криму — Василь Сокорнов.

Більшість робіт Сокорнова присвячено природі Криму — він сам вважав своїм покликанням фотопейзаж. Для фотохудожника був характерний високий рівень технічного виконання, сміливе новаторство, наприклад, його «Місячна ніч у Сімеїзі» та інші нічні пейзажі виконувалися днем проти сонця. Унікальність «Місячної ночі» полягає в тому, що вона є останнім відомим зображенням скелі Чернець, зруйнованої одним із зимових штормів 1931.

МузикаРедагувати

ПосиланняРедагувати