Кузьмичов Володимир Володимирович

Володимир Володимирович Кузьмичов (рос. Владимир Владимирович Кузьмичёв, 28 липня 1979, Москва — 23 вересня 2016, там само) — російський футболіст, нападник.

Ф
Володимир Кузьмичов
Володимир Кузьмичов
Володимир Кузьмичов
Особисті дані
Повне ім'я Володимир Володимирович
Кузьмичов
Народження 28 липня 1979(1979-07-28)
  Москва, СРСР
Смерть 23 вересня 2016(2016-09-23) (37 років)
  Москва, Росія
Зріст 184 см
Вага 74 кг
Громадянство Росія Росія
Позиція нападник
Професіональні клуби*
1996—1999 Росія «Спартак-2» (Москва) 89 (16)
2000 Росія «Чорноморець» 22 (4)
2000  Росія «Чорноморець-2» 3 (1)
2000—2001 Україна «Динамо» (Київ) 11 (2)
2001—2005 Росія ЦСКА (Москва) 14 (0)
2002—2003  Росія «Торпедо» (Москва) 16 (1)
2003—2005  Росія «Спартак» (Нальчик) 73 (7)
2005  Росія «Анжі» 18 (4)
2006—2007 Росія «Кубань» 41 (7)
2008 Росія «Терек» 24 (5)
2009—2010 Росія «Сатурн» 39 (5)
2011—2012 Росія «Динамо» (Брянськ) 26 (2)
2012 Росія «Хімки» 10 (1)
2013 Росія «Сокіл» 3 (3)
2014—2015 Росія «Витязь» (Подольськ) 3 (0)
Національна збірна
2000—2001 Росія Росія (до 21)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Кар'єра ред.

«Спартак» (Москва) ред.

Володимир Кузьмичов отримав першу футбольну освіту в школі московського «Спартака». Чотири роки (1996—1999) виступав за другу команду клубу, але так і не наблизившись до основного складу, залишив «Спартак» і перейшов у «Чорноморець» з Новоросійська.

«Чорноморець» ред.

У своєму дебютному сезоні на вищому рівні Кузьмичов зіграв у всіх перших 22 матчах чемпіонату, і якщо спочатку виходив на заміну на 5-10 хвилин, то потім міцно зайняв місце в стартовому складі і вніс великий внесок у повторення «Чорноморцем» найвищого досягнення в чемпіонатах країни — 6-те місце. Він забив 4 м'ячі (перший з яких у ворота московського «Спартака»), зробив 3 гольові передачі, і був запрошений до молодіжної збірної Росії. Така успішна гра молодого футболіста була помічена селекціонерами київського «Динамо». І хоча керівництво українського клубу спростовувало наявність інтересу до молодого нападника «Чорноморця», в кінці серпня, напередодні закінчення терміну подачі заявок в Лігу чемпіонів, питання про перехід Володимира Кузьмичова в команду Валерія Лобановського був остаточно вирішено — з гравцем був підписаний контракт на 4 роки.

«Динамо» (Київ) ред.

Через те, що перехід відбувся вже в ході чемпіонату України 2000/01, взяти участь в осінній частині турніру футболіст не міг, проте він був заявлений на Лігу чемпіонів 2000/2001, в якій зіграв у всіх 6 матчах групового етапу (в кожному виходячи на заміну). В українських змаганнях Кузьмичов виступав за «Динамо-2», а навесні 2001 року зіграв в 11 матчах основної команди і взяв участь у завоюванні клубом дев'ятого золота національного чемпіонату. Однак, по завершенні сезону в Україні, тренерський штаб київського клубу вирішив розлучитися з футболістом через малі перспективи того вписатися в тактичну схему команди.

ЦСКА ред.

Влітку 2001 року Кузьмичов повернувся в Москву, але не в «Спартак», а в ЦСКА Павла Садиріна. Сторони уклали 5-річний контракт. Всі свої 16 матчів за ЦСКА футболіст зіграв у 2001 році — 14 в чемпіонаті і 2 в переможному розіграші Кубка Росії 2001/02. З приходом на пост головного тренера Валерія Газзаєва, який вже працював з Кузьмичовим в молодіжній збірній, гравець жодного разу не потрапляв у заявку на матчі основного складу. У першій половині сезону 2002 року він виступав тільки за дубль ЦСКА, а в липні і зовсім був переданий в оренду до кінця сезону в московське «Торпедо». У грудні 2002 термін оренди був продовжений ще на один рік.

«Торпедо» (Москва), «Спартак» (Нальчик), «Анжі» ред.

2003 рік в «Торпедо» у Кузьмичова не вдався — всього чотири виходи на заміну в чемпіонаті, відправка в дубль, і в результаті дострокове розірвання угоди оренди. З вересня 2003 року до кінця сезону він виступав за клуб першого дивізіону «Спартак» з Нальчика, після чого повернувся в ЦСКА. У міжсезоння 2003/04 Кузьмичов пройшов збори спочатку з основною командою ЦСКА під керівництвом нового головного тренера клубу Артура Жорже, потім тренувався з дублем, але в підсумку був повернений в команду з Нальчика. У «Спартаку» футболіст стабільно виступав ще півтора року, а друге коло у першому дивізіоні 2005 року провів у клубі «Анжі».

«Кубань» ред.

 
Володимир Кузьмичов в «Кубані»

На початку 2006 року відбувся трансфер Кузьмичова в «Кубань». У той рік команда під керівництвом Павла Яковенка зайняла в першому дивізіоні 2-е місце і домоглася переходу в Прем'єр-лігу. Перед початком чемпіонату 2007 року тренерський штаб «Кубані» вирішив не вдаватися до послуг Кузьмичова, і передати його в оренду, але в підсумку першу половину сезону футболіст провів взагалі без клубу. Тільки після зміни в «Кубані» головного тренера Леоніда Назаренка, і з початком відкриття періоду дозаявок, футболіст був включений до складу команди та в 14 зіграних матчах другого кола забив чотири м'ячі. І хоча його команда покинула Прем'єр-лігу, сам Кузьмичов залишився в еліті, перейшовши разом з Назаренком до «Терека», що повернувся з першого дивізіону.

«Терек» ред.

 
Володимир Кузьмичов в «Тереку»

У складі «Терека» в сезоні 2008 року Володимир провів 24 матчі і забив 5 м'ячів у ворота суперників, завдяки чому став найкращим бомбардиром клубу в сезоні. Наставник команди В'ячеслав Грозний дуже хотів, щоб Кузьмичов залишився, однак, сам гравець волів переїхати ближче до дому, тому, зважаючи на завершення терміну дії контракту, на правах вільного агента перейшов в «Сатурн»[1].

«Сатурн» ред.

Став першим новачком «Сатурна» у міжсезоння 2008/2009[2].

Загибель у ДТП ред.

Загинув 23 вересня 2016 року в результаті автомобільної аварії на Мічурінському проспекті в Москві[3].

Примітки ред.

  1. Грозний: основа зміниться відсотків на 40 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] — новини на офіційному сайті ФК «Терек»
  2. Кузьмічов — гравець «Сатурна» [Архівовано 27 вересня 2016 у Wayback Machine.] — новини на офіційному сайті ФК «Сатурн»
  3. Колишній нападник ЦСКА загинула в ДТП у Москві. Архів оригіналу за 1 жовтня 2016. Процитовано 28 жовтня 2016.

Посилання ред.