Куешта

печера в Башкирії

Куешта (рос. Куэшта; башк. Ҡыуыштау) — печера неподалік від села Кузнецовка (Іглінський район) в Башкортостані, Росія[1]. Печера горизонтального типу простягання. Загальна протяжність — 800 м[1]. Глибина печери становить 12 м[1]. Категорія складності проходження ходів печери — 2А[1]. Печера відноситься до Сергінського району Уфимського амфітеатру Середньої області Західноуральської спелеологічної провінції[2]. Стіни печери являють собою гіпси і ангідрити кунгурського ярусу. З 1965 року є пам'ятником природи.

Куешта
башк. Ҡыуыштау
рос. Куэшта
Характеристики
Довжина1094 м
Глибина12 м
Об'єм9600 м³
Дослідження
Категорія складності
Розташування
КраїнаРосія
РегіонБашкортостан
CMNS: Куешта у Вікісховищі

Опис

ред.

Печера являє собою коридор шириною близько 5 і висотою близько 2 метрів, заглиблюється в південно-західному напрямку[3]. По печері протікає однойменний струмок.

Від входу в печеру тунель веде до залу Привхідний. Його довжина становить 20 метрів. Зал Привхідний з'єднується з залом Гуртківців, який, своєю чергою, з'єднаний низьким лазом із Головним коридором. Розгалуження 350-метрового Головного коридору утворюють Мишачий зал — місце проживання нічниці ставкової. Коридор переходить у зал Туристів, грот із залишками хатини (про це свідчать залишки кам'яної кладки й дерев'яного даху), а потім — вихід з печери[3].

Примітки

ред.
  1. а б в г Шакир Ю. А. и др., 1989.
  2. ИПС «Пещеры».
  3. а б Пещера Куэшта. Башкирская энциклопедия. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 11 вересня 2017.

Література

ред.
  • Лавров И. А., Андрейчук В. Н. Пещеры Урала и Приуралья // Пещеры. — Пермь, 1993. — Вып. 23-24. — С. 7-29.
  • (рос.) Лобанов Ю. Е. и др. Пещеры Урала. — М. : Физкультура и спорт, 1971. — 144 с.
  • (рос.) Пещеры Поволжья, Урала и Приуралья. Статистический справочник / И. А. Лавров и др. — Набережные Челны, 2010. — 71 с.
  • (рос.) Чикишев А. Г. Пещеры на территории СССР. — М. : Наука, 1973. — 137 с.
  • (рос.) Шакир Ю. А. и др. Перечень классифицированных пещер / сост. Шакир Ю. А. — М. : ЦРИБ «Турист», 1989.

Посилання

ред.