Кублицька-Піоттух Олександра Андріївна
| Кублицька-Піоттух Олександра Андріївна | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | Александра Андреевна Бекетова | |||
| Народилася | 6 березня (18 березня) 1860 Харків, Російська імперія | |||
| Померла | 25 лютого 1923 (62 роки) Петроград, Російська РФСР, СРСР | |||
| Поховання | Літераторські мостки | |||
| Країна |  Російська імперія.svg){kind=small} СРСР | |||
| Діяльність | перекладачка, поетка | |||
| Сфера роботи | дитяча та підліткова літератураd[1] і перекладацтво[d][1] | |||
| Мова творів | російська | |||
| Рід | Бекетовиd | |||
| Батько | Бекетов Андрій Миколайович | |||
| Мати | Бекетова Єлизавета Григорівна | |||
| Брати, сестри | Ekaterina Beketovad і Mariya Beketovad | |||
| У шлюбі з | Aleksandr Blokd, Franz Kublicki-Piottuchd і Aleksandr Blokd[2] | |||
| Діти | Блок Олександр Олександрович[3][4] | |||
|
| ||||
 Кублицька-Піоттух Олександра Андріївна у Вікісховищі | ||||
Олександра Андріївна Кублицька-Піоттух, уроджена Бекетова (6 (18) березня 1860, Харків, Російська імперія — 25 лютого 1923, Петроград, РРФСР, СРСР) — російська перекладачка і літераторка. Мати поета Олександра Олександровича Блока .
Біографія
ред.Народилася 1860 року в сім'ї вченого-ботаніка та організатора науки, професора Андрія Бекетова (1825—1902). Мати — Єлизавета Григорівна, до шлюбу Кареліна (1834—1902) — перекладачка. Сестра перекладачки та поетеси Марії Бекетової та поетеси, письменниці й перекладачки Катерини Краснової.
У січні 1879 року одружилася з Олександром Львовичем Блоком (1852—1909), юристом, професором Варшавського університету. У листопаді 1880 року в родині народився син Олександр, майбутній поет. Після народження сина Олександра Андріївна розірвала стосунки з чоловіком, причиною чого був його важкий характер[5][6].
В 1889 році їй вдалося домогтися указу Синоду про розірвання шлюбу з першим чоловіком, і вона стала дружиною гвардійського офіцера Франца Феліксовича Кублицького-Піоттуха[7].
Восени 1907 року разом із другим чоловіком, який отримав нове призначення, поїхала до Ревеля (нині — Таллін в Естонії). Тяжко переживала розлуку із сином, своє нове оточення сприймала як чуже. Назад до Петербурга Кублицькі-Піоттух повернулися восени 1911 року.
У 1896 року в Олександри виявилися ознаки психічного розладу, включаючи напади епілептичного характеру. Був виявлений порок серця, що сильно розвинувся. З часом хворобливі прояви посилювалися. У зв'язку з загостреннями нервової хвороби з «психічним ухилом», у 1910 та 1917 роках по кілька місяців перебувала в санаторіях[7].
У січні 1920 року помер її чоловік. 7 серпня 1921 року помер син. 25 лютого 1923 року померла сама Олександра Андріївна.
Була похована на Смоленському православному цвинтарі Петрограда поряд із могилою сина. У 1944 році її прах одночасно з прахом Олександра Блока були перепоховані на Літераторських містках Волковського цвинтаря[8] .
Стосунки з сином
ред.Син займав центральне місце у житті Олександри Андріївни. У ранні роки вона здійснювала на нього величезний вплив. Олександра Андріївна познайомила сина з такими поетами, як Яків Полонський та Афанасій Фет, Шарль Бодлер та Поль Верлен, зацікавила творчістюАполлона Григор'єва та Володимира Соловйова. Разом вони осягали нові віяння в поезії та філософії, обговорювали політичні новини та суперечки[9][7].
Син, у свою чергу, відчував міцний духовний зв'язок із матір'ю і ставився до неї з глибокою довірою. Саме їй першою він читав свої вірші, довіряв серцеві пориви, знаходячи у неї розуміння та підтримку. Під час спілкування матері та сина віковий бар'єр між ними практично не відчувався. Ні з ким іншим у нього не було такої духовної близькості та внутрішньої схожості. «Ми з мамою — майже одне й те саме…» — говорив Блок[6], а літературознавець зробив висновок[9]:
Згадуючи долі інших російських класиків, ми побачимо нічого подібного до цього безприкладного досвіду.
Літературна діяльність
ред.
У молодості Олександра Андріївна писала багато віршів, але вважала їх слабкими і такими, що не мають значення. Перші її публікації — вірші для дітей у журналах «Сімейні вечори» та «Іграшка». Систематично перекладати на замовлення і друкувати почала вже після другого шлюбу.
Перекладала прозу Оноре де Бальзака, Альфонса Доде, Еміля Золя, Гі де Мопассана, Марселя Прево, Гюстава Флобера, Еркмана-Шатріана . Нею перекладалися вірші Шарля Бодлера, Поля Верлена, Віктора Гюго, Сюллі-Прюдома, Франсуа Коппе Альфреда де Мюссе, Жюля Верна та інших. Деякі її переклади опубліковані за редакцією та з передмовою Олександра Блока .
Написала найпопулярнішу біографію Михайда Ломоносова . Займалася редакторською роботою, писала рецензії. Переклади, виконані Кублицькою-Піоттух, видаються аж до теперішнього часу.
Генеалогія
ред.Примітки
ред.- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Картотека Амбургера
- ↑ Белинков А. В., Михайлов О. Н. Блок А. // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 1. — С. 642–645.
- ↑ В. Енишерлов Кублицкая-Пиоттух // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1978. — Т. 9. — С. 396.
- ↑ «… Ал. Льв., во-первых, держал жену впроголодь, так как был очень скуп, во-вторых, совсем не заботился об её здоровье и, в-третьих, — бил её». — Цит. по: Бекетова М. А. Александр Блок и его мать // Воспоминания об Александре Блоке / Сост. В. П. Енишерлов и С. С. Лесневский. — М. : Правда, 1990. — С. 296—297. — 300000 прим. — ISBN 5-253-00015-1.
- ↑ а б Орлов В. Н. Гамаюн. Жизнь Александра Блока. — М. : Известия, 1981.
- ↑ а б в Бекетова М. А. Александр Блок и его мать // Воспоминания об Александре Блоке / Сост. В. П. Енишерлов и С. С. Лесневский. — М. : Правда, 1990. — С. 205—344. — 300000 прим. — ISBN 5-253-00015-1.
- ↑ Могила А. А. Кублицкой-Пиоттух на Волковском кладбище. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 1 грудня 2013.
- ↑ а б Новиков В. И. Александр Блок. — М. : Молодая гвардия, 2010. — 362 с. — (Жизнь замечательных людей) — ISBN 978-5-235-03362-7.
Посилання
ред.- Бекетови в Шахматові. // Сайт Асоціації музеїв Росії.
- Переклади Олександри Кублицької-Піоттух. // Сайт «Століття перекладу»