Францішек Ксаверій Любомирський

Францішек Ксаверій Любомирський (пол. Franciszek Ksawery Lubomirski, 17471819) — голова польського роду Любомирських, з 1772 року — староста ситихівський, генерал російської армії, князь.

Францішек Ксаверій Любомирський
Народився1747
Сміла, Черкаський повіт, Російська імперія
Помер1829 або 1819
Вітебськ, Російська імперія
ПохованняВітебська область
Країна Річ Посполита
Діяльністьофіцер
Посадаситихівський старостаd
Військове званнягенерал
РідЛюбомирські
БатькоСтаніслав Любомирський
МатиЛюдвика Гонората Потійd
Брати, сестриЮзеф Любомирський, Михайло Любомирський і Олександр Любомирський
У шлюбі зQ28811997?, Teofila Rzewuskad і Mariya Naryshkinad
ДітиEugeniusz Lubomirskid, Олександр Ігнатій Любомирськийd і Konstanty Ksawery Lubomirskid

Життєпис

ред.

Син київського воєводи Станіслава Любомирського. У 1772 році отримав у спадок від свого батька Ситихівське староство Радомської губернії на річці Віслі[джерело?]. Власник величезних маєтностей у південно-східній частині Київського воєводства, яке включало 9 міст, 179 сіл і понад 100 тисяч «душ». Проживав у своїй резиденції в місті Сміла. Місто за його сприяння в 1773 році отримало магдебурзьке право.

Після першого поділу Речі Посполитої, в 1777 році Ксаверій вступив на службу до теперішньої Російської імперії та здобув ранг генерал-лейтенанта. Пізніше, у 1781 році, став бригадиром, а два роки потому вже отримав звання «генерала-майора».

Сімейне життя Любомирських було спокійним і розміреним, але тільки з першою, коханою дружиною — Антонією Аделею Потоцькою — донькою київського воєводи Франциска Салезія[1]. Через декілька років після одруження в сім'ї Любомирських народилися дві доньки — Ельжбета та Клементина. За словами друзів, коли доньки подорослішали, у 1786, Ксаверій розлучився із Антонією та зустрів Теофілію Жевуську. Згодом від шлюбу із Теофілією народилися ще дві доньки — Амелія і Кароліна, та два сини — Константій та Евгеніуш. Але з нею він також розлучився. Третьою дружиною стала Марія Львівна Наришкіна (внучка та племінниця відповідно Кирила і Олексія Розумовських), від шлюбу з якою мав двох синів — Антонія та Александра.

Від Францішека Ксаверія Любомирського походить старша лінія Любомирських, представники якої перебували, здебільшого, у російському підданстві.

 
Герб Дружина

Був похований у містечку Дубровна (Білорусь), де в 1809 році на його кошти збудували костел.[2]

Примітки

ред.
  1. Potoccy (02) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  2. Rostworowski E. Lubomirski Franciszek Ksawery h. Szreniawa (1747—1819)… — S. 33.

Джерела

ред.
  • Dubrowna // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 449. (пол.) — S. 449. (пол.)
  • Rostworowski E. Lubomirski Franciszek Ksawery h. Szreniawa (1747—1819) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973. — T. XVIII/1, zeszyt 76. — S. 32—33. (пол.)

Посилання

ред.