Крісталіна Георгієва
Крісталіна Іванова Георгієва (болг. Кристалина Иванова Георгиева; нар. 13 серпня 1953, Софія, Болгарія) — болгарська політична діячка. З 2 січня 2017 року — виконавчий керівник двох інституцій Світового банку — Міжнародного банку реконструкції та розвитку і Міжнародної асоціації розвитку.[1] З 1 жовтня 2019 — директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду[2][3].
| Крісталіна Георгієва болг. Кристалина Иванова Георгиева | |
|---|---|
| болг. Кристалина Георгиева | |
 болг. Кристалина Иванова Георгиева | |
| Директор-розпорядник МВФ | |
|
Нині на посаді | |
| На посаді з | 30 вересня 2019 |
| Попередник | Крістін Лагард |
 Європейський комісар з питань бюджету та людських ресурсів | |
| 1 листопада 2014 — 31 грудня 2016 | |
| Президент | Жан-Клод Юнкер |
| Попередник | Яцек Домінік (фінансове планування та бюджет) |
| Наступник | Гюнтер Етінгер |
| Європейський комісар з міжнародного співробітництва, гуманітарної допомоги та кризового реагування | |
| 9 лютого 2010 — 1 листопада 2014 | |
| Президент | Жозе Баррозу |
| Попередник | Карел де Гюхт (розвиток і гуманітарна допомога) |
| Наступник | Невен Міміца (міжнародна співпраця та розвиток) |
| Народилася |
13 серпня 1953 (70 років) Софія, Болгарія |
| Відома як | економістка, викладачка університету, політична діячка, генеральний директор |
| Місце роботи | Софійський університет Святого Климента Охридського |
| Громадянство |
 Болгарія |
| Національність | болгарка |
| Alma mater | Університет національного та світового господарства |
| Політична партія | безпартійна (Європейська народна партія) |
| Нагороди |
 |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис ред.
Після закінчення середньої школи в Софії вчилася в Інституті імені Карла Маркса (пізніше перейменований в Університет національного та світового господарства) за фахом «політична економія і соціологія». Там і захистила кандидатську дисертацію за темою «Політика захисту навколишнього середовища і економічний зріст у США».
З 1993 року співпрацює зі Світовим Банком. У березні 2008 року призначена корпоративним секретарем і віцепрезидентом з питань сталого розвитку. У січні 2010 року вона оголосила про свій намір піти у відставку з цієї посади у зв'язку з її висуненням до Європейської комісії.
З 9 лютого 2010 року обіймає посаду єврокомісара з міжнародного співробітництва, гуманітарної допомоги та кризового реагування в другій комісії Баррозу.
У Європейській комісії Юнкера обіймала дві посади — віцепрезидента та єврокомісара з питань бюджету та людських ресурсів.
28 вересня 2016 року уряд Болгарії висунув Георгієву на пост Генерального секретаря ООН. 5 жовтня після голосування в Раді Безпеки ООН, де вперше брала участь Георгієва, вона посіла восьме місце. Під час того ж голосування генсеком ООН обрали Антоніу Гутерреша.
28 жовтня Георгієва оголосила про своє рішення піти з посади єврокомісара і повернутися до співпраці зі Світовим Банком[4].
Георгієва також працювала членом опікунської ради і доцентом кафедри економічного факультету Університету національного та світового господарства в Болгарії.
Безпартійна. На європейському рівні належить до Європейської народної партії.
25 вересня 2019 Крісталіну обрали головою МВФ терміном на 5 років, повноваження офіційно почалися 1 жовтня 2019 року[5]. Вона стала другою в історії Фонду жінкою-керівником МВФ та першим очільником-представником країни, що розвивається[3].
Критика та звинувачення ред.
У вересні 2021 року фірма WilmerHale, яку Світовий банк найняв для розслідування порушень під час підготовки звіту Doing Business за підсумками 2017-го і 2019 року, опублікувала 16-сторінковий звіт. Для його створення був проведений аналіз десятків тисяч документів та організовані інтерв'ю з десятками нинішніх і колишніх працівників Світового банку.
Згідно із висновками аудиторів, Георгієва (яка була на той момент виконавчим директором групу Банку) маніпулювала даними і лобіювала штучне підвищення позиції Китаю в цьому рейтингу[6]. Її дії включали тиск на підлеглих та навіть візит Георгієвої додому до відповідального за Doing Business співробітника. У підсумку позиція Китаю в рейтингу підвищилася з 85-ї до 78-ї[7]. Після скандалу Світовий банк зупинив створення цього рейтингу.
Міжнародний валютний фонд заявив, що очікує «більше деталей» і сподівається «дуже скоро» ухвалити рішення щодо майбутнього директорки-розпорядниці МВФ Кристаліни Георгієвої в цій організації[8].
Примітки ред.
- ↑ Kristalina Georgieva Appointed Chief Executive Officer of IBRD/IDA. World Bank (англ.). Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 13 січня 2017.
- ↑ Welle (www.dw.com), Deutsche. Крісталіна Георгієва стане новою очільницею МВФ | DW | 25.09.2019. DW.COM (uk-UA) . Архів оригіналу за 8 грудня 2019. Процитовано 8 грудня 2019.
- ↑ а б Призначений новий глава МВФ. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 25 вересня 2019. Процитовано 25 вересня 2019.
- ↑ European Commission - PRESS RELEASES - Press release - Statement on the Decision of Vice-President Kristalina Georgieva to become Chief Executive Officer of the World Bank and to resign from the European Commission. europa.eu. Архів оригіналу за 29 жовтня 2017. Процитовано 13 січня 2017.
- ↑ Новим очільником МВФ стала Крісталіна Георгієва. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 грудня 2019. Процитовано 8 грудня 2019.
- ↑ МВФ обіцяє «дуже скоро» визначитися щодо майбутнього Георгієвої в організації. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
- ↑ СБ припиняє випуск рейтингу Doing Business через викривлення даних у попередні роки. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
- ↑ Statement by the IMF Spokesperson on the Ongoing Review by the IMF Executive Board on the Investigation of the World Bank’s Doing Business 2018 Report. IMF (англ.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Крісталіна Георгієва
- Європейська комісія [Архівовано 10 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)