Кропив'янка алжирська

Кропив'янка алжирська

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Кропив'янкові (Sylviidae)
Рід: Curruca
Вид: Кропив'янка алжирська
Curruca deserticola
(Tristram, 1859)
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Sylvia deserticola Tristram, 1859
Посилання
Вікісховище: Curruca deserticola
Віківиди: Curruca deserticola
МСОП: 22716980

Кропи́в'янка алжирська[2] (Curruca deserticola) — вид горобцеподібних птахів родини кропив'янкових (Sylviidae). Мешкає в регіоні Магрибу на північному сході Африки.

Опис ред.

Довжина птаха становить 11,5-12,5 см, розмах крил 13-17 см, вага 8-9 г. Алжирські кропив'янки схожі як на піренейських, так і на червоноволих кропив'янок: у них іржасто-коричневі крила і білі кільця навколо очей, як у перших, і охристо-коричнева нижня частина тіла, сіра верхня частина тіла і білі "вуса", як у других. Вони тримають свій хвіст горизонтально, на відміну від прованських кропив'янок, у яких він часто направлений догори. У самців під час сезону розмноження голова і верхня частина тіла темно-синювато-сірі, а нижня частина тіла темно-рудувато-коричнева. У самців райдужки червоні, у самиць карі. Молоді птахи є дуже схожими на молодих піренейських кропив'янок, однак груди у них більш охристі.

Підвиди ред.

Виділяють два підвиди:[3]

Поширення і екологія ред.

Алжирські кропив'янки гніздяться в Атлаських горах в Марокко, Алжирі і Тунісі. Взимку вони мігрують на південь і південний захід, досягаючи Західної Сахари, Мавританії, північного Малі і Лівії. Бродячі птахи спостерігалися в Західній і Південній Європі, на Мальті і Канарських островах. Алжирські кропив'янки живуть на кам'янистих гірських схилах, порослих рідкою рослинністю, і на пустищах, місцями порослих чагарниками, на висоті від 1000 до 2500 м над рівнем моря. Зимують в більш рівнинній місцевості, зокрема в напівпустелях і сухих степах.

Алжирські кропив'янки живляться дрібними безхребетними, зокрема черв'яками, гусінню, мурахами і жуками, восени також ягодами. Шукають їжу низько в траві або в чагарниках, часто також на землі. Гніздяться з травня по липень. Гніздо робиться з трави, розміщується в чагарниках, на висоті від 1 до 1,5 м над землею. В кладці від 3 до 5 яєць.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Curruca deserticola: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 16 листопада 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 листопада 2022.