Крон (скло)
Крон, кронґлас (від англ. crown — корона) — тип безбарвного оптичного скла, що відрізняється великими (більше 50) значеннями числа Аббе, і, відповідно, низькою дисперсією. Таке скло з відносно малими показниками заломлення називають легким кроном, а з великими — важким[1]. У радянській конструкторській документації сорти скла кронгласс позначалися буквами: ЛК — легкий крон; ФК — фосфатний крон; ТФК — важкий фосфатний крон; К — крон; БК — баритовий крон; ТК — важкий крон; СТК — надважкий крон; ОК — особливий крон і КФ — крон-флінт[2].
Склад ред.
Історично, назва «крон» походить з XVIII століття[3], коли до складу скла цього типу крім оксиду кремнію входили натрій (або калій) і кальцій, що й зумовлювало такі їх оптичні властивості, як високий (понад 0,5) коефіцієнт середньої дисперсії і порівняно низький показник заломлення (~1,5). Показники заломлення сучасних кронів досягають значно більших значень (~1,75), при збереженні високого числа Аббе.
Сучасне ж силікатне скло кронового типу може містити оксиди калію, натрію, бору, алюмінію, барію, кальцію. До складу легких кронів включається фтористий натрій. Баритові крони (БК) можуть містити окис цинку і окис сурми.
У деякому склі основним склоутворювачем разом з кремнеземом є борний ангідрид. Додавання до борного ангідриду великих кількостей оксидів рідкісноземельних елементів, наприклад лантану, дозволяє отримувати скло типу надважкий крон (СТК). А для важких фосфатних (ТФК) і особливих (ОК) кронів як основний склоутворювач використовується п'ятиокис фосфору.
Приклад ред.
Хімічний склад найпоширенішого в світі кронового оптичного скла[4] наведено в таблиці[5]:
| Оксид | Зміст, мол. % |
|---|---|
| SiO2 | |
| B2O3 | |
| As2O3 | |
| BaO | |
| K2O | |
| Na2O |
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Галант Е. И., Глебов Л. Б., Толстой М. Н. Оптическое стекло // Физическая энциклопедия / Гол. ред. А. М. Прохоров. — Москва : Большая Российская энциклопедия, 1992. — С. 459—460. — 48000 прим. — ISBN 5-85270-019-3.
- ↑ Справочник конструктора оптико-механических приборов, 1980, с. 645.
- ↑ Назва пов'язана з технологією виготовлення віконного скла у вигляді круглих дисків.
- ↑ В Росії це скло має позначення К8; аналогічне скло, виготовлене німецькою фірмою Schott AG[en], позначається BK7.
- ↑ Немилов С. В.. Оптическое материаловедение: оптические стекла. — СПб. : СПбГУ ИТМО, 2011. — С. 78.
Література ред.
- В. А. Панов. Глава 22. Оптические материалы // Справочник конструктора оптико-механических приборов / В. В. Хваловский. — Л. : Машиностроение, 1980. — С. 645—689. — 742 с. — 25 000 екз.
Посилання ред.
- Оптичні матеріали, енциклопедія для хіміків [Архівовано 29 грудня 2019 у Wayback Machine.]