Крим Самуїл Аврамович
Самуїл Крим (дав-євр. שמואל בן אברהם קרימי Шемуель бен Авраам Крим; 1835, Феодосія, Таврійська губернія — 1858, Феодосія, Таврійська губернія) — спадковий почесний громадянин, видатний караїмський громадський діяч. Почесний громадянин Феодосії[1].
| Крим Самуїл Аврамович | |
|---|---|
| Народився |
1835 Феодосія, Таврійська губернія, Російська імперія |
| Помер |
21 травня (2 червня) 1898 Феодосія, Таврійська губернія, Російська імперія |
| Країна |
 Російська імперія |
| Діяльність | банкір, міський голова, історик |
| Галузь | банківська справа і Q4307514? |
| Alma mater | Школа Абен-Яшара Луцького |
| Знання мов | російська |
| Заклад | Феодосія |
| Посада | міський голова |
| Конфесія | караїмізм |
Біографія ред.
Разом з Іллею Казасом закінчив караїмську богословську школу Абен-Яшар Луцького в Євпаторії[2]. Тривалий час перебував міським головою Феодосії. Був засновником феодосійського міського банку, в якому протягом 15 років займав пост директора[2]. 16 років обирався на посаду почесного мирового судді, був головою Феодосійського з'їзду мирових суддів[2]. Член Таврійської вченої архівної комісії від дня заснування[3].
Помер 21 травня (2 червня) 1898 року у Феодосії[1]. Похований на феодосійському караїмському кладовищі.
Родина ред.
Батько — спадковий почесний громадянин Авраам Крим, був одним з лідерів караїмської громади Феодосії. У самого С. Крима і його дружини Анни (Аджикей) Хаджі було кілька дітей[4]:
- Соломон Крим (1867—1936) — відомий громадський і політичний діяч, вчений-агроном[2].
- Віра (Беруха) Крим (у шлюбі Пастак; 1871—1944/1954, Сімферополь) — громадська діячка, благодійнця, дружина А. Пастака[5][6][4].
- Олександра (Сара) Крим (у шлюбі Хаджі; 1873, Феодосія — 1934, Ніцца).
- Раїса (Рахель) Крим (близько 1876—1932 Ніцца) — доктор медицини.
- Шебетай Крим (1878—1932, поблизу Марселя) — юрист, голова Феодосійської земської управи, після революції повітовий комісар Тимчасового уряду. В еміграції — садівник в маєтку Беспалова на березі Середземного моря. Похований в Ніцці.
- Ібрагім (Авраам) Крим (близько 1880—1941/1942, Ніцца) — директор банку в Феодосії.
- Діна Крим (1885—1942, Ленінград) — бібліограф, співробітниця ДПБ імені М. Є. Салтикова-Щедріна в 1922—1929 і 1931—1942 роках, працювала над бібліографічним описом каталогу бібліотеки Вольтера[7].
- Ангеліна Крим (у шлюбі Шишман; ? — ?, Феодосія).
- Ілля Крим (? — ?) — доктор медицини, працював в міській лікарні Феодосії.
- Стер (Євгенія) Крим (у шлюбі Давидова; ? — 1924, Берлін).
- Федосія Крим (? — близько 1910, Феодосія).
- донька (у шлюбі Капон; ? — 1952/1954, Сімферополь).
Примітки ред.
- ↑ а б Кончина С. А. Крыма. — Крымский вестник. — Севастополь, 1898. — № 66 (23 травня).
- ↑ а б в г Ельяшевич, 1993, с. 115.
- ↑ Кравцова Л. П. К 120-летию ТУАК // Историческое наследие Крыма : журнал научный, научно-популярный. — Симферополь, 2007. — № 17 (21 квітня). — С. 211—234.
- ↑ а б Кизилов М. Б. Караим Соломон Крым : жизнь и судьба. — Историческое наследие Крыма. — Симферополь, 2005. — № 10. — С. 89—90.
- ↑ Ельяшевич, 1993, с. 160.
- ↑ Аркадий Румянцев (20 квітня 2020). Пастак Абрам Исаакович. Сайт о Мирновском сельском поселении. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 31 березня 2021.
- ↑ Гордова О. К. Крым Дина Самойловна. Российская национальная библиотека. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 20 березня 2021.
Література ред.
- Ельяшевич Б. С. Часть II. Караимский биографический словарь (от конца XVIII в. до 1960 г.) // Караимы / под ред. М. Н. Губогло, А. И. Кузнецова, Л. И. Миссоновой, Ю. Б. Симченко, В. А. Тишкова. — М. : Институт этнологии и антропологии РАН, 1993. — Кн. 2. — 238 с. — («Народы и культуры»). — 250 екз. — ISSN 0868-586X.