Крижанівський Володимир Петрович

український політик

Володи́мир Петро́вич Крижані́вський (нар. 24 січня 1940, Вінниця, Українська РСР, СРСР) — український політик та дипломат. Перший Надзвичайний і Повноважний Посол України в Російській Федерації (1992-1994), народний депутат України 1-го скликання (1990-1992).

Крижанівський Володимир Петрович
Крижанівський Володимир Петрович
Крижанівський Володимир Петрович
Надзвичайний і Повноважний Посол України в Росії
1992 рік — 1994 рік
Президент Леонід Кравчук
Наступник Федоров Володимир Григорович

Народився 24 січня 1940(1940-01-24) (84 роки)
Вінниця, Українська РСР,
СРСР СРСР
Відомий як політик, дипломат
Країна Україна
Alma mater Київський національний університет будівництва і архітектури
Професія Дипломат
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Біографія

ред.

Народився в сім'ї службовців 24 січня 1940 року в місті Вінниця. Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут за фахом «інженер-будівельник».

  • 1956 — Робітник (Бурят-Монголія).
  • 1958 — Студент Київського інженерно-будівельного інституту.
  • 1963 — Виконроб БМУ-18, інженер, старший інженер БМТ-1 м. Київ.
  • 1965 — Керівник бригади, інженер, головний спеціаліст, завідувач відділу інституту ЦНДІ «Проектстальконструкція».
  • 1984 — Завідувач відділу інституту «Укр. НДІ проектстальконструкція».
  • 1991 — Повноважний Представник України в Російській Федерації.
  • 1992 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Російській Федерації.
  • 1994 — виконавчий директор МП «Пластик» м. Київ.

Трудовим колективом «УкрНДІ проектстальконструкція» м. Київ, був висунутий кандидатом у Народні депутати України. 18 березня 1990 року, Лівобережним виборчим округом N 10, м. Київ, завдяки 48,80 % голосів у 2-му турі, отримав депутатський мандат, який зберігав до серпня 1991 року[1]. Входив до Народної Ради, фракція «Нова Україна». Голова підкомісії Комісії ВР України з прав людини.

Кандидат в Народні депутати України Верховної Ради XIII скликання, висунутий виборцями 1-й тур — 3,57 % 9-те місце з 24-х претендентів.

Експерт Програми сприяння Парламенту[2] автор і упорядник посібників виданих у рамках програми[3], викладач законотворчого процесу для учасників Програми стажування у Верховній Раді України[4]. Член Президії Товариства «Вінничани у Києві»; один з засновників та член об'єднання «Нова Україна».

У 2012 — член Конституційної асамблеї. Віцепрезидент Асоціації народних депутатів України.

Російсько-українська війна

ред.

Після повномасштабного нападу РФ на Україну в лютому 2022 року спробував записатися добровольцем у територіальну оборону. Але йому було у неввічливій формі відмовлено.

Нагороди та відзнаки

ред.

Бібліографія

ред.

Посібники видані у рамках Програми сприяння Парламенту за авторством чи редакцією Володимира Крижанівського:[3]

  • Нечипоренко Л. О., Крижанівський В. П. (загальна редакція і впорядкування). «Законотворчість: Основні аспекти законодавчого процесу», 2006
  • Лінецький С. В. (автор), Крижанівський В. П., Рахімкулов Е. Р. (загальна редакція). «Законотворчість: Особливості та проблеми правового регулювання діяльності народного депутата у Верховній Раді», 2007
  • Крижанівський В. П. (загальна редакція і упорядкування) «Правила оформлення проектів законів та основні вимоги законодавчої техніки (Методичні рекомендації)». Видання третє, виправлене і доповнене, 2007
  • Антощук Л. П. (автор), Крижанівський В. П., Рахімкулов Е. Р. (загальна редакція) «Законотворчість: Організація апарату парламентів: світовий досвід», 2007
  • Лінецький С. В., Крижанівський В. П. «Законотворчість: Коментар до Регламенту Верховної Ради України (Частина I)», 2008
  • Щербак Ю. М., Міщук З. Р. (автори), Крижанівський В. П., Рахімкулов Е. Р. (загальна редакція). «Законотворчість: Міжнародна діяльність Верховної Ради України і парламентів світу», 2008
  • Лінецький С. В., Крижанівський В. П. «Доповнення до Частини I Коментаря до Регламенту Верховної Ради України», 2009

Примітки

ред.
  1. Довідка: Крижанівський Володимир Петрович. dovidka.com.ua. Процитовано 6 червня 2023.
  2. Семінар «Доступ громадськості до законотворчого процесу» — Ліга політологів-міжнародників «Дипкорпус». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 квітня 2010.
  3. а б Посібники — Програма сприяння Парламенту. Архів оригіналу за 31 січня 2009. Процитовано 6 квітня 2010.
  4. Повідомлення - Офіційний портал Верховної Ради України. www.rada.gov.ua. Процитовано 5 липня 2022.
  5. Указ Президента України від 22 червня 2007 року № 549/2007 «Про відзначення державними нагородами України»
  6. Указ Президента України від 23 серпня 2011 року № 845/2011 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 20-ї річниці незалежності України»

Література

ред.

Посилання

ред.