Кривенко Михайло Ілліч
український живописець
Михайло Ілліч Криве́нко (10 травня 1921, Новокорміха — 21 грудня 2008, Київ) — український живописець, член Спілки радянських художників України з 1954 року. Батько художника Володимира Кривенка.
| Кривенко Михайло Ілліч | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 10 травня 1921 Новокормиха, Росія | |||
| Смерть | 21 грудня 2008 (87 років) | |||
| Київ, Україна | ||||
| Поховання | Лісове кладовище | |||
| Країна |  Україна | |||
| Жанр | історичний живопис, жанрове малярство, портрет і пейзаж | |||
| Навчання | Алматинський коледж декоративно-ужиткового мистецтваd (1944) і Київський державний художній інститут (1950) | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Черкаський Абрам Маркович, Єлева Костянтин Миколайович, Костецький Володимир Миколайович, Петрицький Анатолій Галактіонович, Яблонська Тетяна Нилівна, Шаронов Михайло Андрійович, Грош Сергій Іванович і Садиленко Юрій Харлампійович | |||
| Член | Спілка радянських художників України | |||
| Партія | КПРС | |||
| Діти | Кривенко Володимир Михайлович | |||
| Нагороди |    | |||
|
| ||||
Біографія
ред.Народився 10 травня 1921 в селі Новокормісі (тепер Волчихинського району Алтайського краю Росії) в сім'ї селянина. Упродовж 1940—1944 років навчався в Алма-Атинському художньому училищі у Абрама Черкаського; у 1944–1950 роках — в Київському художньому інституті у Костянтина Єлеви, Володимира Костецького, Анатолія Петрицького, Тетяни Яблонської, Михайла Шаронова, Сергія Гроша, Юрія Садиленка.
Член КПРС з 1958 року. Мешкав у Києві, в будинку на вулиці Академіка Філатова, № 10а, квартира № 31 та в будинку на вулиці Суворова, № 11, квартира № 133[1]. Помер у Києві 21 грудня 2008 року. Похований на Лісовому кладовищі[2].
Творчість
ред.Працював в галузі станкового живопису. У реалістичному стилі створював жанрові полотна на історичні теми, на теми життя й праці сучасників, портрети, пейзажі. Серед робіт:
- «Жіночий портрет» (1950);
- «Портрет дружини» (1953);
- «Лісник» (1953);
- «Ніна» (1954);
- «Їхав козак на війноньку…» (1954; Національний художній музей України);
- «Дорога на Таращу» (1956);
- «Земля» (1957; Одеський національний художній музей);
- «Володимир Ленін у сім'ї робітника» (1957; Луганський обласний художній музей);
- «Червонослобідські доярки» (1958—1960);
- «Ранок над Дніпром» (1960);
- «Гомоніла Україна, довго гомоніла…» (1961; Запорізький краєзнавчий музей[3]);
- «Тарас Шевченко і Карл Брюллов в Ермітажі» (1961);
- «Індіанка» (1961);
- «Хлібороб» (1961—1964);
- «Романтики» (1963);
- «В Ермітажі» (1964; Лубенський краєзнавчий музей)[3];
- «Шевченко в Ермітажі» (1964)[3];
- «Партизан» (1965);
- «Брати» (1965);
- «У полі» (1966);
- «За ленінським мандатом» (1967; Національний художній музей України);
- «Мати» (1967; Донецький обласний художній музей);
- «Подвиг» (1969);
- «Жнива» (1969);
- «Дівчина» (1970);
- «Жовтень» (1970);
- «Рідна земля» (1971);
- «У новий світ» (1971);
- «Сонячний ранок» (1974);
- «Перед жнивами» (1975);
- «Спогади про Малу Землю» (1975);
- «Повернення. Вересень 1917 року» (1977);
- «Клятва запорожців на вірність» (1984);
- «На подвиг ратний» (1985);
- «Надзвичайне доручення» (1987);
- «Пробудження» (1990);
- «Хортиця» (1994);
- «Ранок в Україні» (1995);
- «За покликом Богдана Хмельницького» (1995).
Брав участь у республіканських виставках з 1951 року, всесоюзних — з 1954 року, зарубіжних — з 1958 року.
Відзнаки
ред.- орден «Знак Пошани» (1960)[4];
- Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1967 року;
- Народний художник УРСР з 1977 року.
Примітки
ред.- ↑ Кривенко Михайло Ілліч / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998, сторінка 76
- ↑ Київський некрополь [Архівовано 27 квітня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ а б в Шевченківська енциклопедія, 2013, с. 584, Т. 3.
- ↑ Кривенко Михайло Ілліч / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003, С. 182.
Література
ред.- Кривенко Михайло Ілліч // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1967. — Т. 2 : Кабарда — Полюддя. — С. 238.;
- Кривенко Михайло Ілліч // Українські радянські художники : довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 238.;
- Кривенко Михайло Ілліч // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 120.;
- Кривенко Михайло Ілліч // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Кривенко Михайло Ілліч // Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1976., С. 329;
- Кривенко Михайло Ілліч // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 332. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Кривенко Михайло Ілліч // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 334. — ISBN 5-88500-071-9.;
- Кривенко Михайло Ілліч // Шаров І. Ф., Толстоухов А. В. Художники України: 100 видатних імен. — Київ: АртЕк, 2007, сторінки 195—199. ISBN 966-505-134-2;
- Катерина Мамаєва. Кривенко Михайло Ілліч // Шевченківська енциклопедія: У 6-ти т. — Т.3: І—Л : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2013. — С. 583—584.;
- О. П. Говдя. Кривенко Михайло Ілліч // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — 711 с. — ISBN 978-966-02-7305-4.