Красіленко Володимир Андрійович
Володи́мир Андрі́йович Красі́ленко (30 листопада 1931, Бершадь, нині Вінницької області — 11 липня 2021)[1] — український поет. Член Національної спілки журналістів України, Національної спілки письменників України (2005). Кандидат технічних наук (1967).[2]
| Красіленко Володимир Андрійович | |
|---|---|
 Володимир Красіленко | |
| Народився | 30 листопада 1931 Бершадь, Українська СРР, СРСР |
| Помер | 11 липня 2021 (89 років) |
| Громадянство |  Україна |
| Національність | українець |
| Місце проживання | м. Вінниця Вінницька область |
| Діяльність | Українська література, журналістика |
| Відомий завдяки | поет |
| Членство | Національна спілка журналістів України і Національна спілка письменників України |
| Нагороди | |
Біографія
ред.Народився 30 листопада 1931 року в місті Бершадь, нині Вінницької області. Середню освіту здобував в Ободівській початковій школі (1937–1941), Війтівській семирічці (1943–1947) та Бершадській середній школі № 1 (1947–1950).
Закінчив радіотехнічний факультет Львівського політехнічного інституту (1955). За основним фахом — інженер-електрик у галузі автоматики та приладобудування.
У 1955–1956 рр. — інженер Інституту машинознавства та автоматики Львівського відділення АН УРСР. 1957 р. був переведений на посаду асистента Львівського політехнічного інституту, а 1958 р. — до Інституту автоматики і електрометрії Сибірського відділення АН СРСР (Новосибірськ, Росія), де навчався в аспірантурі. Кандидат технічних наук (1967). Працював на посаді молодшого наукового співробітника, виконував обов'язки ученого секретаря, а також за сумісництвом провадив заняття на посаді доцента в Новосибірському державному університеті до вересня 1969 р.
За конкурсом був обраний у 1969 р. деканом факультету радіоелектроніки Вінницького філіалу Київського політехнічного інституту (нині Вінницький національний технічний університет). Працював на цій посаді до 1975 р. У 1969–1992 рр. — доцент кафедри. Науковий доробок становить близько 30 публікацій, у тому числі 6 авторських свідоцтв на винаходи.[3]
Творчість
ред.Починав як журналіст у 60-ті роки ХХ ст. під час перебування у Новосибірську, дописуючи до газет «Вечерний Новосибирск», «Советская Сибирь», багатотиражки Академмістечка «За науку в Сибири».[4]
З січня 1994 р. працює в жанрі віршованого гумору й сатири, епіграми, пародії, усмішки, шаржу, каламбуру. Друкується у місцевій та загальноукраїнській пресі. Автор близько десяти книг:[5]
- «Веселе пекло» : поетичні мініатюри / В. А. Красіленко. — Вінниця: Універсум-Вінниця, 2000. — 80 с. : іл. — ISBN 966-7199-71-1;
- «Зимний марафон» : / В. Красиленко. — Вінниця: Універсум-Вінниця, 2000. — 72 с. : ил. — ISBN 966-7199-75-4;
- «Не наступайте на граблі!» : вірші, гумор, сатира / В. А. Красіленко. — Вінниця: Універсум-Вінниця, 2001. — 88 с. — ISBN 966-641-007-9;
- «Маленькі пасквілі» : сатиричні мініатюри / В. А. Красіленко. — Вінниця: Велес, 2002. — 96 с. — ISBN 966-7993-30-2;
- «Сатиріаз» : гумор і сатира — 100 мініатюр / В. А. Красіленко. — Вінниця: Власюк О., 2004. — 112 с. — ISBN 966-8413-31-8;
- «Всього усім не можна дати…»: Вибране. Про мене. / Володимир Красіленко. — Вінниця: Власюк О., 2005. — 64 с. — ISBN 966-8413-53-9;
- «Помаранчевий синдром» : вибране: Гумор і сатира / В. А. Красіленко. — Київ: Український письменник, 2006. — 149 с. : фото. — ISBN 966-579-199-0;
- «Зимний марафон» : / В. Красиленко. — Вінниця: Вінницька газета, 2018. — 72 с.;
- «Колючий сніп» : 250 колосків сатири і гумору/ В. Красиленко. — Вінниця: К.: Український письменник, 2018. — 144 с. : ил. — ISBN 978-966-579-507-0;
- «Свіжа випічка» : 100 віршованих мініатюр/ В. Красиленко. — Вінниця: Вінницька газета, 2018. — 60 с. — ISBN 978-966-2277-74-8.
Нагороди, літературні премії
ред.- Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Степана Руданського (2008) за збірку вибраного «Помаранчевий синдром»;[6]
- Переможець (перше місце) Всеукраїнського конкурсу ім. М. Лукаша «Шпигачки» в номінації «Поезія» (2010).[7]
|
Усвідомлюючи себе сатириком, він, як на мої літературознавчі критерії, є переважно гумористом. Легкий, ненав'язливий усміх, витончена гра слів і понять, а то й іскрометне перефразування засобами вірша вислову, почутого в народі, або вичитаного у філософів та мислителів, — ось найочевидніші його творчі засоби. | 
|
Примітки
ред.- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 липня 2021. Процитовано 13 липня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Сучасні письменники України : бібліографічний довідник / упор. Анатолій Гай — Київ : Київське обласне творче об'єднання «Культура» ; Біла Церква : Буква, 2011. — 587 с. — ISBN 978-966-2927-05-6. — С. 237.
- ↑ В. А. Красіленко на сайті «Слово». Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 18 січня 2009.
- ↑ Красіленко Володимир Андрійович (довідка) // Вінниця журналістська: довідник / ВОО НСЖУ; автор-упоряд. Володимир Лисенко. — Вінниця, 2010. — С. 118.
- ↑ Володимир Красіленко // Квіт подільського слова: антол. тв. сучас. письм. Вінниччини / за ред. В. С. Рабенчука. — Вінниця: ТОВ Консоль, 2010. — С. 213–222 : портр.
- ↑ Свято гумору на батьківщині [[Руданський Степан Васильович|Степана Руданського]] // Сайт всеукраїнської газети «Вісник». — 2009. — 2 лютого. Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 15 лютого 2014.
- ↑ Оголошено переможців конкурсу «Шпигачки» ім. [[Лукаш Микола Олексійович|Миколи Лукаша]] // Сайт «Літакцент». — 2010. — 13 грудня. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 лютого 2014.
- ↑ Про Красіленка В.А. на інформаційному порталі «Бершадь.ua»
Джерела і література
ред.- Митці слова Вінниччини. До 45-річчя обласної організації НСПУ: довід.-хрестом. Вид. / Упоряд. А. М. Подолинний. — Вінниця: Консоль, 2015. — 224 с. — ISBN 978-617-583-151-9. — С. 124—126.
- Біографія В. А. Красіленка на сайті Вінницької організації НСПУ «Краснослов» [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.].
- Про Красіленка В. А. на інформаційному порталі «Бершадь.ua» [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Сучасні письменники України : бібліографічний довідник / упор. Анатолій Гай — Київ : Київське обласне творче об'єднання «Культура» ; Біла Церква : Буква, 2011. — 587 с. — ISBN 978-966-2927-05-6. — С. 237.
- Красіленко Володимир Андрійович (довідка) // Вінниця журналістська: довідник / ВОО НСЖУ; автор-упоряд. Володимир Лисенко. — Вінниця, 2010. — С. 118.
- З-над Божої ріки. Літературний біобібліографічний словник Вінниччини / Упорядкування і загальна редакція А. М. Подолинного. — Вінниця: Континент-ПРИМ, 2001. — С. 172.
- 30 листопада 2011 р. — 80 років від дня народження Володимира Андрійовича Красіленка // Знаменні і пам'ятні дати Вінниччини 2011 року: хронолог. довід. / Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва; уклад. Г. М. Авраменко; ред.: М. Г. Спиця, Г. М. Слотюк; відповід. за вип. Н. І. Морозова. — Вінниця, 2010. — С. 46.[недоступне посилання з квітня 2019]
- Володимир Красіленко [Текст] : [короткі біографічні дані про науковця, гумориста-сатирика, уродженця м. Бершаді, подано кілька його творів] // Сузір'я бершадських талантів : літ.-мистец. альм. / авт.-упоряд. П. В. Маніленко. — Вінниця, 2013. — С. 47-49.
- Пастушенко, Леонід. «Маленькі пасквілі» Володимира Красіленка [Текст]: [про вінницького сатирика] / Л. Пастушенко // Пастушенко, Л. Знак скорпіона, або переосмислення міфів / Л. Пастушенко. — Вінниця, 2010. — С. 179–182.
- Штофель, Дмитро. Науковознавчі мікродослідження сатирика Красіленка [Текст] / Д. Штофель // Вінницький край. — 2007. — № 3. — С. 186–191.
- Стрельбицький, М. «Зелені слони» Володимира Красіленка [Текст] : [Про творчість вінницького сатирика, гумориста] / М. Стрельбицький // Вінниччина. — 2003. — 2 грудня.
Посилання
ред.- [[https://web.archive.org/web/20160221103804/http://www.nspu.com.ua/ Архівовано 21 лютого 2016 у Wayback Machine.] Офіційний сайт НСПУ]
- [[https://web.archive.org/web/20160430193924/http://krasnoslov.org.ua/ Архівовано 30 квітня 2016 у Wayback Machine.] «Краснослов» — офіційний сайт Вінницької письменницької організації]