Відкрити головне меню

Кра́пина (хорв. Krapina) — місто в північно-західній Хорватії, адміністративний центр Крапинсько-Загорської жупанії.

Крапина
Krapina

Герб Прапор
герб прапор
Центр міста Крапина
Центр міста Крапина
Основні дані
46°09′32″ пн. ш. 15°52′28″ сх. д. / 46.15889° пн. ш. 15.87444° сх. д. / 46.15889; 15.87444Координати: 46°09′32″ пн. ш. 15°52′28″ сх. д. / 46.15889° пн. ш. 15.87444° сх. д. / 46.15889; 15.87444
Країна Flag of Croatia.svg Хорватія
Регіон Крапинсько-Загорська жупанія
Район муніципалітет
Столиця для Крапинсько-Загорська жупанія[2] (округ Хорватії)
Засновано 1193
Площа 47,53 км²
Населення 4 471 (2011)
· густота 272 осіб/км²
Агломерація 12 480 (2011)
Висота НРМ 203  м
Телефонний код (385) 049
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
GeoNames 3197366
Поштові індекси 49000
Міська влада
Мер міста Йосип Хорват[1] (ХДС)
Веб-сторінка www.krapina.hr
Мапа
Крапина. Карта розташування: Хорватія
Крапина
Крапина
Крапина (Хорватія)


CMNS: Крапина на Вікісховищі

Зміст

Історія і етимологіяРедагувати

Розташоване посеред Хорватського Загор'я місто Крапина виводить свою назву від прилеглої річки Крапинчиця (хорв. Krapinčica). Назва ж річки походить від імені прісноводної риби коропа, яким колись кишіла Крапинчиця, адже на кайкавському наріччі короп зветься крап.

Крапина є чи не найдавнішим населеним місцем Хорватії. Історія людського роду в межах міста сягає в далеку минувшину і налічує від 120000 до 50000 років, про що свідчать близько 900 закам'янілих останків максимум 80 прадавніх людей неандертальців, виявлених в 1899 р. хорватським археологом і палеонтологом Драгутіном Горяновичем-Крамбергером на пагорбі Хушняково в західній частині Крапини. Найімовірніше, йшлося про місце поховання, пов'язане з ритуальним канібалізмом. Деякі дослідники вважають, що місцеві неандертальці могли загинути під час збройної сутички, яку вони називають «битвою під Крапиною», «найдавнішою» з битв у людській історії[3]. У 2010 році в Крапині відкрито Музей крапинських неандертальців. На місці, де велися розкопки, нині закладено парк, прикрашений багатьма статуями, серед яких є ведмідь, лось і бобер.[4]

Перші писемні згадки про Крапину датовано 1193 роком. У середні віки існувала твердиня Крапина, попід якою почало виростати поселення. Ці первісно королівські маєтки з XIV сторіччя починають одержувати окремі дворянські сім'ї. У той час королівською грамотою Крапина стає вільним торговельним містом. Аристократична сім'я Кеглевич в першій половині XVI століття купує помістя Крапина і оселяється посеред найбільших на той час турецьких вторгнень у Хорватію. Аристократичні родини були захисниками церковних орденів, і в Крапині в XVII столітті з'являються францисканці, які будують церкву Св. Катерини і францисканський монастир. У XVIII ст. виникає в Крапині знаменита церква на Тростинному верху. У XIX ст. в добу пробудження національної свідомості і становлення хорватської літературної мови саме тут народився ідейний вождь хорватського національного відродження Людевіт Ґай.

НаселенняРедагувати

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 12 480 осіб[5], 1 з яких назвали рідною українську мову[6]. Населення самого поселення становило 4 471 осіб.[5]

Динаміка чисельності населення громади[7]:

 

Динаміка чисельності населення центру громади[7]:

 

Населені пунктиРедагувати

КліматРедагувати

Середня річна температура становить 9,93 °C, середня максимальна — 23,98 °C, а середня мінімальна — -6,31 °C. Середня річна кількість опадів — 1045,00 мм.[8][9]

Клімат поселення
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Середній максимум, °C 5,57 7,58 11,69 16,04 20,92 23,98 23,42 22,90 18,92 13,83 8,22 4,50
Середня температура, °C −0,4 1,64 5,74 10,12 14,99 18,03 19,62 19,10 15,12 10,02 4,41 0,70
Середній мінімум, °C −6,31 −4,32 −0,2 4,16 9,05 12,09 15,82 15,28 11,33 6,22 0,61 −3,1
Норма опадів, мм 50 54 72 77 91 122 103 101 101 101 99 74
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 1.70 1.90 2.30 2.22 2.11 1.90 1.81 1.70 1.62 1.70 1.80 1.78
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4060 6763 10420 14769 18769 20567 21261 18558 13787 8521 4505 3208
Джерело: [8][9]

Визначні місцяРедагувати

Визначні постатіРедагувати

Людевіт Ґай — хорватський мовознавець, політик, журналіст і письменник. Його домівка тепер стала меморіальним музеєм.

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. http://www.krapina.hr/gradonacelnik.html
  2. Крапинсько-Загорська жупанія
  3. Мустафін О. Справжня історія стародавнього часу. Х., 2018, с.11
  4. Krapina Neanderthal Site
  5. а б Перепис населення 2011 року (хорв.). Хорватське бюро статистики. 
  6. Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.). Хорватське бюро статистики. 
  7. а б Чисельність населення за роками (хорв.). Хорватське бюро статистики. 
  8. а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. 
  9. а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'