Відкрити головне меню

Кра́пина (хорв. Krapina) — місто в північно-західній Хорватії, адміністративний центр Крапинсько-Загорської жупанії.

Крапина
Krapina

Герб Прапор
герб прапор
Центр міста Крапина
Центр міста Крапина
Основні дані
46°09′32″ пн. ш. 15°52′28″ сх. д. / 46.15889° пн. ш. 15.87444° сх. д. / 46.15889; 15.87444Координати: 46°09′32″ пн. ш. 15°52′28″ сх. д. / 46.15889° пн. ш. 15.87444° сх. д. / 46.15889; 15.87444
Країна Flag of Croatia.svg Хорватія
Регіон Крапинсько-Загорська жупанія
Район муніципалітет
Столиця для Крапинсько-Загорська жупанія (округ Хорватії)
Засновано 1193
Площа 47,53 км²
Населення 4 471 (2011)
· густота 272 осіб/км²
Агломерація 12 480 (2011)
Висота НРМ 203  м
Телефонний код (385) 049
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
GeoNames 3197366
OSM 226223 ·R (Крапинсько-Загорська жупанія)
Поштові індекси 49000
Міська влада
Мер міста Йосип Хорват[1] (ХДС)
Веб-сторінка www.krapina.hr
Мапа
Крапина. Карта розташування: Хорватія
Крапина
Крапина
Крапина (Хорватія)


CMNS: Крапина на Вікісховищі

Історія і етимологіяРедагувати

Розташоване посеред Хорватського Загор'я місто Крапина виводить свою назву від прилеглої річки Крапинчиця (хорв. Krapinčica). Назва ж річки походить від імені прісноводної риби коропа, яким колись кишіла Крапинчиця, адже на кайкавському наріччі короп зветься крап.

Крапина є чи не найдавнішим населеним місцем Хорватії. Історія людського роду в межах міста сягає в далеку минувшину і налічує від 120000 до 50000 років, про що свідчать близько 900 закам'янілих останків максимум 80 прадавніх людей неандертальців, виявлених в 1899 р. хорватським археологом і палеонтологом Драгутіном Горяновичем-Крамбергером на пагорбі Хушняково в західній частині Крапини. Найімовірніше, йшлося про місце поховання, пов'язане з ритуальним канібалізмом. Деякі дослідники вважають, що місцеві неандертальці могли загинути під час збройної сутички, яку вони називають «битвою під Крапиною», «найдавнішою» з битв у людській історії[2]. У 2010 році в Крапині відкрито Музей крапинських неандертальців. На місці, де велися розкопки, нині закладено парк, прикрашений багатьма статуями, серед яких є ведмідь, лось і бобер.[3]

Перші писемні згадки про Крапину датовано 1193 роком. У середні віки існувала твердиня Крапина, попід якою почало виростати поселення. Ці первісно королівські маєтки з XIV сторіччя починають одержувати окремі дворянські сім'ї. У той час королівською грамотою Крапина стає вільним торговельним містом. Аристократична сім'я Кеглевич в першій половині XVI століття купує помістя Крапина і оселяється посеред найбільших на той час турецьких вторгнень у Хорватію. Аристократичні родини були захисниками церковних орденів, і в Крапині в XVII столітті з'являються францисканці, які будують церкву Св. Катерини і францисканський монастир. У XVIII ст. виникає в Крапині знаменита церква на Тростинному верху. У XIX ст. в добу пробудження національної свідомості і становлення хорватської літературної мови саме тут народився ідейний вождь хорватського національного відродження Людевіт Ґай.

НаселенняРедагувати

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 12 480 осіб[4], 1 з яких назвали рідною українську мову[5]. Населення самого поселення становило 4 471 осіб.[4]

Динаміка чисельності населення громади[6]:

 

Динаміка чисельності населення центру громади[6]:

 

Населені пунктиРедагувати

КліматРедагувати

Середня річна температура становить 9,93 °C, середня максимальна — 23,98 °C, а середня мінімальна — -6,31 °C. Середня річна кількість опадів — 1045,00 мм.[7][8]

Клімат поселення
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Середній максимум, °C 5,57 7,58 11,69 16,04 20,92 23,98 23,42 22,90 18,92 13,83 8,22 4,50
Середня температура, °C −0,4 1,64 5,74 10,12 14,99 18,03 19,62 19,10 15,12 10,02 4,41 0,70
Середній мінімум, °C −6,31 −4,32 −0,2 4,16 9,05 12,09 15,82 15,28 11,33 6,22 0,61 −3,1
Норма опадів, мм 50 54 72 77 91 122 103 101 101 101 99 74
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 1.70 1.90 2.30 2.22 2.11 1.90 1.81 1.70 1.62 1.70 1.80 1.78
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4060 6763 10420 14769 18769 20567 21261 18558 13787 8521 4505 3208
Джерело: [7][8]

Визначні місцяРедагувати

Визначні постатіРедагувати

Людевіт Ґай — хорватський мовознавець, політик, журналіст і письменник. Його домівка тепер стала меморіальним музеєм.

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 грудень 2008. Процитовано 24 лютий 2011. 
  2. Мустафін О. Справжня історія стародавнього часу. Х., 2018, с.11
  3. Krapina Neanderthal Site
  4. а б Перепис населення 2011 року (хорв.). Хорватське бюро статистики. 
  5. Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.). Хорватське бюро статистики. 
  6. а б Чисельність населення за роками (хорв.). Хорватське бюро статистики. 
  7. а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. 
  8. а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'