Кравчик довгохвостий
Кравчик довгохвостий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Orthotomus sutorius (Pennant, 1769) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Motacilla sutoria Pennant, 1769 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Кра́вчик довгохвостий[2] (Orthotomus sutorius) — вид горобцеподібних птахів родини тамікових (Cisticolidae). Мешкає в Південній і Південно-Східній Азії.
Опис
ред.Довжина птаха становить 10-14 см, враховуючи відносно довгий хвіст довжиною 4-5 см, вага 6-10 г. Крила короткі, округлі, хвіст направлений догори і часто смикається, лапи міцні, дзьоб гострий, на кінці дещо вигнутий. Лоб і тім'я іржасто-руді, верхня частина тіла переважно оливково-зелена, нижня частина тіла кремово-біла. Під час співу довгохвості ткачики демонструють гору темну шкіру на горлі. Виду не притаманний статевий диморфізм, хоча під час сезону розмноження центральні стернові пера у самців довші. Молоді птахи мають дещо тьмяніше забарвлення[3][4][5].
Підвиди
ред.Виділяють дев'ять підвидів:[6]
- O. s. guzuratus (Latham, 1790) — від Пакистану до центральної і південної Індії;
- O. s. patia Hodgson, 1845 — тераї в гімалайських передгір'ях, від Непалу до західної М'янми;
- O. s. luteus Ripley, 1948 — гори Північно-Східної Індії;
- O. s. inexpectatus La Touche, 1922 — від східної М'янми і Юньнаню до північного Індокитаю;
- O. s. longicauda (Gmelin, JF, 1789) — південно-східний Китай, Хайнань і північний В'єтнам;
- O. s. maculicollis Moore, F, 1855 — південно-східна М'янма, південний Індокитай, Малайський півострів і острови Ріау;
- O. s. edela Temminck, 1836 — Ява;
- O. s. fernandonis Whistler, 1939 — нагір'я Шрі-Ланки;
- O. s. sutorius (Pennant, 1769) — низовини Шрі-Ланки.
Поширення і екологія
ред.Довгохвості кравчики мешкають в Пакистані, Індії, Непалі, Бутані, Бангладеш, М'янмі, Таїланді, Китаї, Лаосі, В'єтнамі, Камбоджі, Малайзії, Індонезії та на Шрі-Ланці. Вони живуть на узліссях вологих тропічних лісів, в рідколіссях і чагарникових заростях, на полях і плантаціях, в парках і садах, поблизу людських осель[7]. Зустрічаються поодинці або парами. Живляться комахами, зокрема жуками, а також нектаром Bombax і Salmalia.
Сезон розмноження в Індії триває з березня по грудень, з піком у червні-серпні, що припадає на сезон дощів. На Шрі-Ланці довгохвості кравчики розмножуються протягом всього року, з піками з березня по травень та з серпня по вересень[8]. Вони проколюють края широкого листя і «зшивають» їх за допомогою рослинних волокон або павутиння, після чого конус, що утворився з листя, встелюють м'яким рослинним матеріалом[9][10][11]. В кладці 3 яйця, інкубаційний період триває 12 днів[12][13]. Пташенята покидають гніздо через 14 днів після вилуплення, за ними доглядають і самиці, і самці[14]. Довгохвості кравчики іноді стають жертвами гніздового паразитизму сіроволих кукавок.
В культурі
ред.Довгохвостий кравчик на ім'я Дарзі є одним з головних персонажів у оповіданні Редьярда Кіплінга «Ріккі-Тіккі-Таві»[15].
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Orthotomus sutorius. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 16 квітня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Ali, Salim; Whistler, Hugh (1939). The birds of Central India. Part I. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 41 (1): 82—106. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
- ↑ Cave, Walter A. (1913). The Birds of Colombo. Spolia Zeylanica. 8: 94—115.
- ↑ Ali, S.; Ripley, S.D. (1997). Handbook of the birds of India and Pakistan. Т. 8 (вид. 2nd). Oxford University Press. с. 78—84. ISBN 0195636570.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Grassbirds, Donacobius, tetrakas, cisticolas, allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
- ↑ Andheria, A. P. (2002). Roosting behaviour of common tailorbird Orthotomus sutorius (Pennant). J. Bombay Nat. Hist. Soc. 99: 312—315. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
- ↑ Rasmussen, P.C.; Anderton, J.C. (2005). Birds of South Asia: The Ripley Guide. Vol. 2. Smithsonian Institution & Lynx Edicions. с. 477.
- ↑ Wood, Casey A. (1925). The nest of the Indian tailor bird. Smithsonian Report. с. 349—354.
- ↑ Neelakantan, K.K. (1976). On some nests of the Tailor Bird (Orthotomus sutorius). J. Bombay Nat. Hist. Soc. 73 (2): 396—400. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
- ↑ Briggs, F.S. (1929). A note on the breeding of the Tailor Bird Orthotomus sutorius. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 33 (3): 710—712. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
- ↑ Tiwari, J.K.; Anupama (2006). Nest structure variation in Common Tailorbird Orthotomus sutorius in Kutch, Gujarat (PDF). Indian Birds. 2 (1): 15. Архів оригіналу (PDF) за 20 липня 2011. Процитовано 4 жовтня 2009.
- ↑ Whistler, Hugh (1949). Popular Handbook of Indian. Birds Edition 4. Gurney and Jackson. с. 167—168.
- ↑ Neelakantan, K.K. (1976). On a nesting pair of Tailor Birds (Orthotomus sutorius). J. Bombay Nat. Hist. Soc. 73 (1): 219—221. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
- ↑ Finn, Frank (1904). Birds of Calcutta. Thacker, Spink & Co. с. 34—38.
Джерела
ред.- Sen, S.N. (1947). An early nest of the Tailor Bird [Orthotomus sutorius (Pennant)]. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 47 (1): 159—160. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
- Green, E.E. (1899). Birds tapping at window-panes. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 12 (2): 415. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
- Fernando, H.F. (1913). Note on "Orthotomus sutorius" – the Indian Tailor Bird. Spolia Zeylanica. 8 (32): 300—302. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |