Відкрити головне меню

Кравець Володимир Олексійович

ЖиттєписРедагувати

Народився 3 травня 1930 в селі Шарині (нині Уманського району, Черкаської області) у селянській родині. Член КПРС з 1950 року.

У 1953 році закінчив факультет міжнародних відносин Київського університету.

У 1956 році закінчив аспірантуру на кафедрі історії КПРС Харківського університету, захистив кандидатську дисертацію.

У 19531954 роках — інструктор відділу пропаганди і агітації Київського міського комітету КПУ.

У 19561961 роках — асистент, старший викладач кафедри марксизму-ленінізму Харківського авіаційного інституту, а потім Уманського сільськогосподарського інституту.

У 19611965 роках — консультант відділу науки і культури ЦК КПУ.

У 19651967 роках — старший викладач історії КПРС Київського інженерно-будівельного інституту.

Від 1967 року — на дипломатичній службі:

Брав участь у роботі 22-ї, 23-ї, 24-ї, 36-ї та 39-ї сесій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй; очолював делегації УРСР на 40-44-й сесіях ГА ООН, на 6-й, 8-й і 9-й Надзвичайних спеціальних сесіях, 3-й спеціальній сесії з роззброєння й 14-й спеціальній сесії ГА ООН з намібійської проблеми; у 1985 році кілька разів головував на засіданнях Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй.

 
Могила Володимира Кравця

Мав ранг Надзвичайного і повноважного посла СРСР. Обирався депутатом Верховної Ради УРСР (19851990 роки), членом ЦК КПУ (1986).

З 26 травня 1989 року по 26 грудня 1991 року — народний депутат СРСР. На 1-му з'їзді народних депутатів СРСР (1989) наполягав на відмові від обговорення питання про денонсацію «пакту Молотова — Ріббентропа» 1939.

З 28 липня 1990 року — на пенсії.

Помер 22 липня 2011 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52а).

НагородиРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Д. В. Табачник. Кравець Володимир Олексійович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
  • Матвієнко В., Головченко В. Історія української дипломатії XX століття у постатях. К., 2001;
  • Табачник Д. В. Українська дипломатія: нариси історії (1917—1990 рр.). К., 2006.

ПосиланняРедагувати