Кошарна Ольга Павлівна
О́льга Павлівна Коша́рна (нар. м. Картали, РРСР, 8 жовтня 1955) — українська хімічна науковиця та експертка у галузі атомної енергетики. Здобула освіту в Московському хіміко-технологічному інституті ім. Менделєєва та звання кандидата хімічних наук у 1985 році. Працювала в різних українських наукових та державних інституціях, спеціалізувалася на питаннях енергетичної безпеки та ядерного регулювання. У 2023 році увійшла до рейтингу Forbes "50 лідерок України" [1]
| Кошарна Ольга Павлівна | |
|---|---|
| Ольга Павлівна Кошарна | |
 | |
| Народилася | 8 жовтня 1955 (68 років) М. Картали, Челябінська обл., Російська РСР, СРСР |
Освіта
ред.Закінчила Московський хіміко-технологічний інститут ім. Менделєєва в 1978 році (нині — Російський хіміко-технологічний університет ім.)[2]
Вже за 7 років — у лютому 1985 р. у Москві здобула звання кандидата хімічних наук.
Трудова діяльність
ред.У 1978 році переїхала в Україну.
Працювала у київському ВНДІ «Хімпроект», який займався виробництвом продуктів побутової хімії, а також тари та упаковки для них.
З 1996 року працювала в українському Міністерстві охорони навколишнього середовища, ядерної безпеки та Державному комітеті ядерного регулювання України.
У 2004 році обійняла посаду провідного наукового працівника Інституту стратегічних досліджень у відділені енергетичної безпеки.
У різні роки працювала на різних посадах в державних та недержавних інституціях. Зокрема, головним консультантом відділу енергетичної та ядерної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України, головним науковим співробітником Інституту проблем національної безпеки України, директором з питань інформації та зв'язків з громадськістю Асоціації «Український ядерний форум», експертом в ГО «Асоціація територій зон спостереження АЕС України». Була членкинею Громадської ради при Державному агентстві України з управління зоною відчуження (ДАЗВ), радницею тимчасової виконувачки обов'язків міністра енергетики Ольги Буславець.[3]
Ґрунтовно і послідовно критикувала діяльність керівництва "Енергоатома" у часи, коли до нього входив Андрій Деркач та його помічник Олег Бояринцев.
Робота в Міненерго
ред.У 2020 році згідно з наказом в.о. міністра енергетики Ольги Буславець увійшла до складу експертної ради Міністерства енергетики України[4]. Також до складу експертної ради увійшли завідувач відділу енергетичної та техногенної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Суходоля[5], начальник відділу з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей НЕК «Укренерго» Борис Костюковський[6]; юрист Олександр Трохимець, директор Приватного підприємства «Науково-технічний центр «Псіхєя» Сергій Сапєгін[7], голова наглядової ради компанії «Київенерго» Іван Плачков.
У цей період Ольга Кошарна як експертка публічно відстоювала відновлення проєкту «Енергоміст Україна-ЄС» та дотримання «Енергоатомом» норм і правил ядерної та радіаційної безпеки.[8]
Виступи в ЗМІ
ред.Ольга Кошарна активно виступає в українських та іноземних ЗМІ як експертка з питань атомної енергетики. З 90-тих років системно критикує співпрацю України з росією в атомній галузі та діяльність нині підсанкційного Андрія Деркача та його команди в НАЕК "Енергоатом".
З моменту призначення керівниками "Енергоатома" Петра Котіна, Германа Галущенка та радника Андрія Деркача Олега Бояринцева Кошарна стала одним з головних публічних критиків нового керівництва «Енергоатома», а також очільника Держатомрегулювання Олега Корікова. [9]
Політична діяльність
ред.У 2012 році балотувалася до Верховної Ради України за списком партії Українська національна асамблея (УНА-УНСО). У виборчому списку йшла за номером 7[10]. На першому місці списку стояв Юрій-Богдан Шухевич.
Особисте життя
ред.Чоловік — кандидат історичних наук, доцент Дергачов Олександр Петрович[11], працював заступником директора з наукової роботи Інституту міжнародних відносин КНУ, завідувачем кафедри міжнародної інформації Інституту міжнародних відносин, завідувачем кафедри політології НаУКМА, провідним науковим співробітником Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України, головним редактором журналу “Політична думка”. Мають двох дітей. Син, археолог, учасник російсько-української війни з 2015 року, був поранений у 2022 році, нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни». Дочка — кандидат політичних наук. Племінниця Кошарної Тетяна Пітерс володіє галереєю сучасного мистецтва у Генті (Нідерланди)[12].
Примітки
ред.- ↑ 50 лідерок України — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 2 травня 2023. Процитовано 11 серпня 2023.
- ↑ «Чорнобильська аварія уповільнила розвиток атомної енергетики на 20 років»
- ↑ Уранові шахти можуть затопити. Шахтарі проти
- ↑ Додаток 1 до наказу Міністерства енергетики та захисту довкілля України
- ↑ Олександр Суходоля. niss.gov.ua (укр.). 20 липня 2023. Процитовано 16 серпня 2023.
- ↑ Потрібно забути наші зелені обіцянки: Борис Костюковський про проблеми енергетики України, плани на ENTSO-E та аварії на ТЕС ДТЕК. kosatka.media (укр.). 29 листопада 2021. Процитовано 16 серпня 2023.
- ↑ Сергій Сапєгін - ZN.ua. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 16 серпня 2023.
- ↑ Ольга Кошарна, експертка з питань енергетики -Атомну генерацію може врятувати «Енергоміст Україна-ЄС», але його «зарубали»
- ↑ Ольга Кошарна: «Керівництво «Енергоатома» токсичне для всієї команди Зеленського». Mind.ua (укр.). Процитовано 11 серпня 2023.
- ↑ www.chesno.org
- ↑ Олександр Дергачов - ZN.ua. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 11 серпня 2023.
- ↑ Ольга Кошарна у соцмережі «Facebook»