Коц Аркадій Якович
| Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (серпень 2014) |
| Коц Аркадій Якович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Псевдонім | А. Данін, А. Бронін, А. Шатов | |||
| Народився |
3 (15) жовтня 1872 Одеса | |||
| Помер |
13 травня 1943 (70 років) Свердловськ ·рак гортаніd | |||
| Поховання | Mikhailovskoe cemetery (Yekaterinburg)d | |||
| Країна |
 Російська імперія.svg){kind=small} СРСР | |||
| Національність | Єврей | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Мова творів | Російська | |||
| Роки активності | 1885-1942 | |||
| Партія | Російська соціал-демократична робітнича партія | |||
|
| ||||
 Коц Аркадій Якович у Вікісховищі | ||||
Аркадій Коц (псевдоніми — А. Данін, А. Бронін, А. Шатов; 3 (15) жовтня 1872, Одеса — 13 травня 1943, Свердловськ) — радянський поет і перекладач.
Біографія ред.
Народився у бідній єврейській родині портового вантажника.
У 1893 році закінчив Горлівське гірниче училище ім. С. С. Полякова (нині Горлівський технікум ДонНТУ), у якому навчався за кошти старшого брата. Працював в шахтах Донецького та Підмосковного (Тульська губернія) вугільних басейнів.
Через запровадження смуги осілості змушений був залишити Тульську губернію і виїхати закордон. У 1897—1902 р.р. жив у Парижі. Там закінчив гірничий інститут, зблизився з російською революційною еміграцією.
З 13 років почав писати вірші. У 1902 р. в журналі «Життя» (Лондон) опубліковані два вірші: «Пісня пролетаріїв» («Ми марсельєзи гімн старовинний …») і канонічний переклад російською 3-х строф «Інтернаціоналу» Е. Потьє. У 1931 р. Коц переклав інші строфи, а у 1937 році - повний текст перекладу «Інтернаціоналу» Е. Потьє, що з 1918 по 1943 роки був гімном СРСР, а з 1944 року офіційним гімном Всесоюзної Комуністичної партії (більшовиків), згодом КПРС (зараз КПРФ). Також до його перекладів належать - памфлет «Поклоніння золоту» П. Лафарґа, п'єса «Дурні пастирі» О. Мірбо.
У 1903 році вступив в РСДРП. Займався пропагуванням і агітаційною роботою в Маріуполі та Одесі.
У 1907 році видавництвом «Наш голос», була видана збірка віршів Коца «Пісні пролетарів» за підписом «Д-н».
Після 1917 року публікувався у газеті «Борьба» (Дніпропетровськ) і «Пролетарій» (Харків), перекладав твори французьких поетів-комуністів, зокрема Е. Потьє (у збірці «Избранные произведения», 1938р.).
У 1941 році був евакуйований на Урал в Молотовську область; навесні 1942 р. переїхав до Свердловська, де і помер від раку горла. Похований там же на Михайлівському кладовищі.
На його вірші «Майская песнь» і «9 января» написана музика для хору Д. Шостаковичем. На будівлі Горлівського індустріального технікуму та на будинку в Єкатеринбурзі, де мешкав Коц встановлено меморіальну дошку.
Пам'ять ред.
- 4 листопада 2008 відновлений надгробний пам'ятник на могилі та меморіальна дошка на будинку, де поет прожив останній рік життя.
- З 1973 року (до 100-річчя поета) встановлена меморіальна дошка на фасаді Горлівського технікуму ДонНТУ (колишнє штейгерськее училище).
- У 2010 році на честь Аркадія Коца названа музична група, що виконує пісні на вірші революційних і лівих авторів.
Джерела ред.
- Биография на сайте [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Биография на сайте [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Статья И. Черняева об А. Коце [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- [1] [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|