Коукал ефіопський
| Коукал ефіопський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Centropus monachus Rüppell, 1837[2] | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Коука́л ефіопський[3] (Centropus monachus) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae). Мешкає в Африці на південь від Сахари[4].
Опис
ред.Довжина птаха становить 45-52 см, враховуючи довгий хвіст, самці важать 171 г, самиці 237 г. Голова, шия з боків і спина синювато-чорні, нижня частина спини й надхвістя чорні, крила темно-каштанові, хвіст чорний з зеленим або бронзовим відблиском. Нижня частина тіла біла або блідо-охриста. Очі темно-червоні, дзьоб чорний, лапи сірувато-чорні. Молоді птахи мають тьмяніше забарвлення, відблиск в оперенні відсутній, голова поцяткована рудувато-охристими смужками, крила темно-каштанові, сильно поцятковані бурими смугами, спина і хвіст поцятковані охристими смугами, горло і груди чорні[5].
Підвиди
ред.
Виділяють три підвиди:[6]
- C. m. occidentalis Neumann, 1908 — від Гвінеї на схід до ЦАР і на південь до Габону і північної Анголи, локально в районі озера Чад;
- C. m. fischeri Reichenow, 1887 — від південного Судану до сходу ДР Конго, Уганди, західної Кенії й північно-західної Танзанії;
- C. m. monachus Rüppell, 1837 — від Еритреї й Ефіопії до північної Кенії.
Поширення й екологія
ред.Ефіопські коукали мешкають в Гвінеї, Ліберії, Кот-д'Івуарі, Гані, Того, Беніні, Нігерії, Камеруні, Чаді, Центральноафриканській Республіці, Судані, Південному Судані, Ефіопії, Еритреї, Кенії, Танзанії, Уганді, Руанді, Бурунді, Екваторіальній Гвінеї, Габоні, Республіці Конго, Демократичної Республіки Конго і Анголі. Вони живуть на узліссях вологих тропічних лісів, у вологих саванах, на вологих луках, зокрема на заплавних, на болотах, в очеретяних і папірусових заростях на берегах річок і озер. Зустрічаються на висоті до 2500 м над рівнем моря. Ведуть переважно наземний спосіб життя, живляться комахами, іншими безхребетними й дрібними хребетними, яких вбивають ударом міцного дзьоба, розорюють гнізда дрібних пташок. Гніздо відносно велике, кулеподібне з бічним входом, робиться з сухої трави, розміщується в чагарниках або високій траві, на висоті від 0,3 до 3 м над землею. В кладці від 3 білих, злегка блискучих яйця.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Centropus monachus. Архів оригіналу за 30 червня 2021. Процитовано 19 червня 2022.
- ↑ E. Rüppell: Centropus monachus. In: Neue Wirbelthiere zu der Fauna von Abyssinien gehörig, entdeckt und beschrieben von Dr. Eduard Rüppell. S. 57, Tafel 21, Figur 2, 1837, Biodiversity Library [Архівовано 19 червня 2022 у Wayback Machine.]
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Payne, R.B. (2005). The Cuckoos. Oxford University Press. ISBN 0-19-850213-3.
- ↑ Erritzøe, Johannes; Mann, Clive F.; Brammer, Frederik; Fuller, Richard A. (2012). Cuckoos of the World. Bloomsbury Publishing. с. 170. ISBN 978-1-4081-4267-7. Архів оригіналу за 19 червня 2022. Процитовано 19 червня 2022.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 19 червня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |