Коукал білочеревий
| Коукал білочеревий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Centropus leucogaster (Leach, 1814)[2] | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Коука́л білочеревий[3] (Centropus leucogaster) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae). Мешкає в Західній і Центральній Африці[4].
Опис ред.
Довжина птаха становить 46-58 см, самці важать 293 г, самиці 336 г. Голова, шия, верхня частина тіла і верхня частина тіла чорні з фіолетово-синім відблиском, на спині рудувато-коричнева смуга, крила руді або рудувато-коричневі, на кінці більш темні. Хвіст чорний з синім відблиском, біля основи світліший. Нижня частина тіла біла, стегна, боки і гузка рудувато-кремові. Райдужки червоні, дзьоб чорний, лапи чорні або сизі. У молодих птахів голова і груди позбавлені відблиску, поцятковані охристими смугами. Нижня частина тіла охриста, хвіст смугастий, чорно-охристий, райдужки сірі або червонувато-карі, дзьоб знизу роговий[5].
Підвиди ред.
Виділяють три підвиди:[6]
- C. l. leucogaster (Leach, 1814) — від південного Сенегалу і Гвінеї-Бісау до південно-східної Нігерії;
- C. l. efulenensis Sharpe, 1904 — південно-західний Камерун і Габон;
- C. l. neumanni Alexander, 1908 — північний схід ДР Конго.
Деякі дослідники виділяють підвид C. l. neumanni у окремий вид Centropus neumanni.
Поширення і екологія ред.
Білочереві коукали мешкають в Сенегалі, Гвінеї-Бісау, Гвінеї, Сьєрра-Леоне, Ліберії, Кот-д'Івуарі, Гані, Того, Беніні, Нігерії, Камеруні, Екваторіальній Гвінеї, Габоні і Демократичній Республіці Конго. Вони живуть в густому підліску вологих рівнинних тропічних лісів, на узліссях і галявинах, на болотах і в галерейних лісах. Зустрічаються на висоті до 1000 м над рівнем моря. Ведуть переважно наземний спосіб життя, живляться комахами, павуками і дрібними жабками. Сезон розмноження в Камеруні триває з червня по листопад, в ДР Конго з березня по грудень. Гніздо кулеподібне, діаметром 30 см, робиться з сухої трави і листя, встелюється зеленим листям, розміщується в чагарниках або у високій траві. В кладці 2 білих яйця.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Centropus leucogaster. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 19 червня 2022.
- ↑ W. E. Leach: The Zoological Miscellany, Bd. 1, S. 117, Abb. 52, 1814, Biodiversity Library [Архівовано 13 вересня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Payne, R.B. (2005). The Cuckoos. Oxford University Press. ISBN 0-19-850213-3.
- ↑ Erritzøe, Johannes; Mann, Clive F.; Brammer, Frederik; Fuller, Richard A. (2012). Cuckoos of the World. Bloomsbury Publishing. с. 163—164. ISBN 978-1-4081-4267-7.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 19 червня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |