Косівська дівчина

героїня сербського епосу

Косівська дівчина (серб. Косовка девојка / Kosovka devojka — «Косовка дівчина»), Дівчина з Косова поля або Косівська дівчинка — героїня сербського епосу, найвідоміша алегорія Сербії та основний символ сербської культури.

Косівська дівчина
Зображення
Формат творчої роботи вірш[d]
Жанр Сербська епічна народна поезія
CMNS: Косівська дівчина у Вікісховищі
Картина Уроша Предича «Косівська дівчина»

Література ред.

Зустрічається в сербській народній пісні «Косівська дівчина», присвяченій Битві на Косовому полі. Відповідно до пісні, вона допомагає пораненим сербським воїнам на полі бою і шукає свого судженого Мілана Топлицю та його побратимів Мілоша Обилича та Івана Косанчича. Від вмираючого воїна Павла Орловича вона дізнається про загибель всіх трьох та оплакує їх кончину, кажучи:

Бідна, мені немає на світі щастя.
Якщо вхоплюся за гілку ялини,
Негайно ж зелена засохне.

Також вона згадується в деяких піснях про Марко Кралевича[1].

На честь Косівської дівчини названі вулиці в Белграді, Нішу, Баня-Луці, Младеноваці та Сурчині.

 
Вулиця косівської дівчини в Белграді

Живопис ред.

Сербський художник Урош Предич є автором картини «Косівська дівчина», написаної в 1919 році (олія). На картині дівчина доглядає за пораненим Павлом Орловичем[2]. Поява картини в 1919 оживила косівський феномен, висловивши повагу і шану сербським солдатам-героям Першої світової війни.

Скульптура ред.

У 1907 році скульптором Іваном Мештровичем створена скульптура «Косівська дівчина».

Кінематограф ред.

У 1989 югославський режисер Здравко Шотра зняв фільм «Битва на Косовому полі». Роль косівської дівчинки виконала Катарина Гойкович.

Примітки ред.

  1. Журнал «Дух христианина». №7. Статья «Небо над Сербией». Архів оригіналу за 15 травня 2014. Процитовано 14 травня 2014.
  2. Объяснение картины «Косовская девушка». Архів оригіналу за 14 травня 2014. Процитовано 14 травня 2014.

Посилання ред.