Відкрити головне меню
Картина Уроша Предіча «Косівська дівчина»

Косівська дівчина (серб. Косовка девојка), Дівчина з Косова поля або Косівська дівчинка — героїня сербського епосу, найвідоміша алегорія Сербії та основний символ сербської культури.

Зміст

ЛітератураРедагувати

Зустрічається в сербській народній пісні «Косівська дівчина», присвяченій Битві на Косовому полі. Відповідно до пісні, вона допомагає пораненим сербським воїнам на полі бою і шукає свого судженого Мілана Топлицю та його побратимів Мілоша Обилича та Івана Косанчича. Від вмираючого воїна Павла Орловича вона дізнається про загибель всіх трьох та оплакує їх кончину, кажучи:

Бідна, мені немає на світі щастя.
Якщо вхоплюся за гілку ялини,
Негайно ж зелена засохне.

Також вона згадується в деяких піснях про Марко Кралевича[1].

На честь Косівської дівчини названі вулиці в Белграді, Нішу, Баня-Луці, Младеноваці та Сурчині.

 
Вулиця косівської дівчини в Белграді

ЖивописРедагувати

Сербський художник Урош Предич є автором картини «Косівська дівчина», написаної в 1919 (олія). На картині дівчина доглядає за пораненим Павлом Орловичем[2]. Поява картини в 1919 оживила косівський феномен, висловивши повагу і шану сербським солдатам-героям Першої світової війни.

СкульптураРедагувати

У 1907 скульптором Іваном Мештровичем створена скульптура «Косівська дівчина».

КінематографРедагувати

У 1989 югославський режисер Здравко Шотра зняв фільм «Битва на Косовому полі». Роль косівської дівчинки виконала Катарина Гойкович.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати