Костянтинівський вугільний розріз

Костянтинівський вугільний розріз
	Вид на північно-західну частину кар’єру
Розташування	Олександрійський район; Березівка, Ягідне
	48°46′02″ пн. ш. 33°06′56″ сх. д. / 48.767361111138889385° пн. ш. 33.11575000002777358° сх. д.Координати: 48°46′02″ пн. ш. 33°06′56″ сх. д. / 48.767361111138889385° пн. ш. 33.11575000002777358° сх. д.
Власник	ДХК «Олександріявугілля»
Корисні копалини	буре вугілля
Рік будівництва	1987
Рік закриття	2010
Технологічні характеристики
Запаси
Костянтинівський вугільний розріз у Вікісховищі
	Костянтинівський вугільний розріз Костянтинівський вугільний розріз

Костянтинівський вугільний розріз — недіючий вугільний кар'єр в Олександрійському районі Кіровоградської області, поблизу сіл Березівка і Ягідне. Працював із 1987 по 2010 рік. Належав компанії «Олександріявугілля». Після закриття кар'єр заповнився ґрунтовими водами.

Розташування та опис ред.

Костянтинівський вугільний розріз лежить на північ від залізниці між станціями Лікарівка та Користівка, поблизу сіл Березівка і Ягідне.

Являє собою затоплений ґрунтовими водами кар'єр із островом посередині.

Історія ред.

Костянтинівський вугільний розріз був уведений в експлуатацію в 1987 році та був наймолодшим розрізом ДХК «Олександріявугілля»^[1].

За кращих часів тут добували понад мільйон тон вугілля в рік^[1].

Після розпаду СРСР на підприємстві почалася криза, чисельність персоналу ДХК «Олександріявугілля» була суттєво скорочена^[2]. У 2010 році Костянтинівський розріз залишався єдиним діючим вугледобувним підприємством Олександрівського буровугільного комплексу, але в тому ж році він припинив роботу.

Сучасність ред.

Хоча після закриття й були спроби відновити видобуток вугілля в кар'єрі^[3], він поступово затоплюється^[1].

Станом на 2021 рік Костянтинівський вугільний розріз був одним із двох «кладовищ екскаваторів» в Олександрійському районі (інше — Морозівський вугільний розріз), де можна було побачити унікальну кар'єрну техніку, покинуту й частково затоплену: 6-ковшовий роторний екскаватор ЕРШРД-5250 масою 4100 т і висотою понад 30 м та німецький багатоковшовий ланцюговий екскаватор TAKRAF^[1]^[2].