Костриця приземкувата

вид рослин

Костриця приземкувата[1] (Festuca airoides) — вид однодольних квіткових рослин з родини злакових (Poaceae).

Костриця приземкувата
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Рід: Костриця (Festuca)
Вид:
Костриця приземкувата (F. airoides)
Біноміальна назва
Festuca airoides
Lam., 1788

Опис ред.

Це багаторічна рослина. Стебла прямовисні, 10–30 см завдовжки. Листові пластинки вигнуті, ниткоподібні, 0.5–0.7 мм ушир; поверхня шорстка. Суцвіття — відкрита щільна волоть, 2.5–5 см завдовжки. Плодючі колосочки на квітконіжках, містять 3–5 плодючих квіточок зі зменшеними квіточками на верхівці. Колосочки еліптичні чи довгасті, стиснуті з боків, 6–7 мм у довжину. Колоскові луски несхожі, без кілів, верхівки загострені; нижня ланцетоподібна, 1-жилкова, 0.7–0.8 довжини верхньої луски; верхня ланцетоподібна чи яйцювата, 2.7–3.4 мм у довжину, 3-жилкова, 0.7–0.8 довжини сусідньої плідної леми. Плідна лема ланцетоподібна, 3.3–4.3 мм у довжину, сиза, без кіля, остюкова, 5-жилкова, верхівка загострена; остюк 1.5–2 мм. Палея рівна лемі, 2-жилкова. Верхівкові безплідні квітки, схожі на плодючі, але недорозвинені[2].

Поширення ред.

Вид росте у Європі, Казахстані, Туреччині, на Південному Кавказі[2].

В Україні росте в альпійському та верхній частині субальпійського поясу Карпат — на луках, виходах кам'янистих порід, осипах різного ступеня заростання, у чорничниках та рододендрових пустках, заростях ялівцю, іноді на болотах субальпійського та гірсько-лісового поясу — у Карпатах, часто[3].

Джерела ред.

  1. Festuca airoides // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 06.07.2022. (англ.)
  3. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 453.