Відкрити головне меню

Домініканський костел — культова споруда, мурований храм у місті Язловці (нині село, Бучацький район, Тернопільська область, Україна). Фундатор — Миколай Язловецький. Пам'ятка національного значення Тернопільської області. Найдавніша частково збережена мурована сакральна споруда Бучацького району.

Домініканський костел (Язловець)
зима 2015
зима 2015
48°57′34″ пн. ш. 25°26′28″ сх. д. / 48.95944° пн. ш. 25.44111° сх. д. / 48.95944; 25.44111Координати: 48°57′34″ пн. ш. 25°26′28″ сх. д. / 48.95944° пн. ш. 25.44111° сх. д. / 48.95944; 25.44111
Країна Україна
Місто Язловець
Конфесія РКЦ
Єпископство Львівська архидієцезія
Орден домініканці
Стиль ґотика, ренесанс
Автор проекту невідомий
Засновник Миколай Язловецький
Перша згадка бл. 1590
Дата будівництва  століття
Стан руїна

Домініканський костел (Язловець). Карта розташування: Україна
Домініканський костел (Язловець)
Домініканський костел (Язловець)
Домініканський костел (Язловець) (Україна)
Домініканський костел (Язловець) у Вікісховищі?

НазваРедагувати

  • Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії[1][2]  (пол. Kościół Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny) — вірна назва за римо-католицьким обрядом (Латинська церква лише стверджує, що Діва Марія була взята з тілом та душею на небеса, проте не говорить чи вона перейшла до слави не вмираючи, чи все ж таки померла[3]).
  • Домініканський костел[4] — через те, що від часу спорудження до заборони діяльності домініканського ордену був костелом при монастирі домініканів.
  • Костел Успіння Діви Марії — офіційна назва з де-факто радянського реєстру.
  • Вознесіння Найсвятішої Діви Марії[5] чи Костел Воскресіння Найсвятішої Панни Марії[6],[7] — помилкові назви[8][9], що інколи зустрічаються в джерелах.
  • Успенський костел[10], Костел Успіння[11] — рідковживані назви, що переважно вживалися в УРСР.

Історичні відомостіРедагувати

Костел консекрував[12] львівський латинський архієпископ Ян Димітр Соліковський за присутності домініканців брата Вікторина з Буська (бакалавр теології), Миколая з Мостиськ (доктор теології), кс. Бартоломея Смажевського (парох Язловця, Бариша), кс. Флоріана (Лісники).

1824 року за сприяння львівського латинського архієпископа Анджея Анквіча став парафіяльним храмом Львівської архидієцезії, відправи почались з 1830 року[13]

ОписРедагувати

Храм однонавний, з вежею спереду, мурований з пісковика. Абсида 5-гранна, має «ребристі» виступи стін, які за фукціональним призначенням аналогічні контрфорсам, схожу на Латинську катедру Львова. Поєднує архітектурні стилі готику (вежа перед навою), ренесанс (зокрема, багаті різьблені вхідні головний та бічний портали). До боків нави у XVII ст. симетрично прибудовано дві низькі напівкруглі каплички.

Вежа-дзвіниця, яка підвищується над притвором, доволі потужна, напевне, мала оборонний характер. По кутах вежу-дзвіницю прикрашають напівбашти, що робить її подібною до дзвіниці вірменського собору в Кам'янці-Подільському.[14] Початково була 3-ярусною; 4-й ярус — в стилі романтизму, його добудували у XIX ст., він має фриз, аркатуру.

УсипальницяРедагувати

У крипті були поховані представники роду Язловецьких, зокрема, фундатор,[15] його брат Геронім, на цвинтарі поблизу храму — Миколай Гомулка[13][16]

СвітлиниРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 50.
  2. Парафія Внебовзяття ПДМ i бл. Марцеліни Даровської // сайт Львівської архидієцезії
  3. Внебовзяття Пресвятої Діви Марії. CREDO. Процитовано 2018-05-15. 
  4. Вітоль Я. Домініканський костел в с. Язловець… — С. 163.
  5. Вітоль Я. Домініканський костел в с. Язловець… — С. 163—164;
  6. Підставка Р., Рибчинський О. Парафіяльний костел Воскресіння Найсвятішої Панни Марії… — С. 91—93.
  7. Лупійчук О., Уніят В., Фортельний І., Футрин М. Язловець // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 665. — ISBN 978-966-457-228-3.
  8. Небовзяття — успення Богородиці
  9. Стаття п'ята: Марійські догмати — Непорочне Зачаття і Пречиста, Внебовзяття Богородиці // Догматичні різниці між Православ'ям і Католицизмом.
  10. Успенский костел, 1589—1590 гг. // Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР / гл. ред. Н. Л. Жариков. — К. : Будівельник, 1986. — Т. 4. — С. 60. (рос.) щодо назви; у радянському списку пам'яток називається просто костьол → див.: Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР. Рада Міністрів УРСР; Постанова від 24.08.1963 № 970
  11. див. також: Замки та храми України
  12. означає освячений у РКЦ
  13. а б Підставка Р., Рибчинський О. Парафіяльний костел… — С. 92.
  14. Вітоль Я. Домініканський костел в с. Язловець… — С. 164.
  15. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 58.
  16. Urbański W. (opracował). Przewodnik po powiecie Buczackim. — Stanisławów : drukarnia L. Gallera, 1931. — S. 28. (пол.)

ДжерелаРедагувати

  • Вітоль Я. Домініканський костел в с. Язловець // Оборонні сакральні споруди Західного Поділля. — С. 163—164.
  • Підставка Р., Рибчинський О. Парафіяльний костел Воскресіння Найсвятішої Панни Марії // Язловцю — 640. — Збараж, 2013. — 128 с. — С. 91—93.
  • Barącz S. Pamiątki jazłowieckie. — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodwego im. Ossolińskych», 1862. — 230 s. (пол.)
  • Kowalski S. J. Powiat buczacki i jego zabytki. — Biały Dunajec — Ostróg : Wołanie z Wołynia, 2005. — 248 s. — ISBN 83-88863-16-9. (пол.)
  • Успенский костел, 1589—1590 гг. // Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — К. : Будівельник, 1986. — Т. 4. — С. 60. (рос.)

ПосиланняРедагувати