Відкрити головне меню

Костел Успіння Діви Марії, Острозька фара — пам'ятка християнського сакрального будівництва в Острозі на Волині (нині Рівненська область, Україна). Перебудована у 1442 році з православної церкви під костел ордену отців Домініканців. З 1887 року костел набув готичних рис, а з 1897 року класицистичних.

Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії
Костёл Успения Девы Марии.jpg
Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії
50°19′45″ пн. ш. 26°31′11″ сх. д. / 50.32917° пн. ш. 26.51972° сх. д. / 50.32917; 26.51972Координати: 50°19′45″ пн. ш. 26°31′11″ сх. д. / 50.32917° пн. ш. 26.51972° сх. д. / 50.32917; 26.51972
Тип споруди церква
Розташування УкраїнаОстрог
Зруйновано 1960
Відбудовано від 1989
Належність РКЦ
Адреса вул. Князів Острозьких 4-А, 35800 м. Острог, Рівненська область
Костел Успіння Діви Марії (Острог). Карта розташування: Україна
Костел Успіння Діви Марії (Острог)
Костел Успіння Діви Марії (Острог) (Україна)
Костел Успіння Діви Марії у Вікісховищі?

Зміст

ІсторіяРедагувати

У 1440 році дорогою з Італії додому в товаристві двох монахів-домініканів до Острога завітав Митрополит Київський і всієї Русі Ісидор і папський легат, щоб оголосити про прийняття унії. Похилого віку князь Федір Острозький тоді ж надав домініканцям фундуш на будівництво у місті костелу і монастиря, а сам між 1440—1441 роками прийняв постриг у Києво-Печерському монастирі.

Первісна споруда костелу не проіснувала довго і була спалена під час татарського нападу в 1443 році. Близько 1452 року домініканці залишили Острог, татарські напади на який не припиняються — будівля перетворюється на цілковиту руїну.

1582 року князь Василь Костянтин Острозький відбудовує костел в статусі парафіяльного. 1702 року реконструйовано будинок священика, перекрито костел і збудовано нову дзвіницю. Восени 1703 року до святині добудовано притвор з бабинцем. 1779 року збудовано новий дах з сиґнатуркою.

Перебудований у 1880-х роках в псевдоготичному стилі. Після пожежі 1889 року й до 1896 року костел не відновлювався через заборону це робити. Відбудований в неокласицистичному стилі за проектом Віктора Петровського.

Після Другої світової війни комуністи перетворили святиню на склад зерна. У 1948 році повернено парафіянам. У 1959 храм вчергове відібрано і перетворено на спортивну школу. Богослужіння поновлені у 1989 році.

АрхітектураРедагувати

Храм розплановано на латинському хрестi. Над середохрестям підноситься купол на циліндричному барабані. Західне, південне і північне прясла мають однакову довжину. Найбільш видовжена апсида, заовалена від сходу. Її стіни підперті трьома контрфорсами. До вівтарної частини в 1625 і 1750 роках добудовано два низькі об'єми.

Фасади святині помережані горизонтальним рустуванням. Арочні віконні прорізи отримали архівольтне обрамлення з замковими каменями.

Головний вхід наголошений портиком на чотири тосканські колони. Усі прясла, окрім західного, перекриті півциліндричними склепіннями. Західне — хрестовим. В інтер'єрі пам'ятки домінує висотне розкриття баневого простору.

УсипальницяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — S. 523. (пол.)
  2. Кулаковський П. Острозькі храми як місця поховання князів… — С. 128.

ЛітератураРедагувати

  • Кулаковський П. ОСТРОЗЬКІ храми як місця поховання князів і шляхти у першій половині XVII с. // Наукові записки. Серія «Історичне релігієзнавство». — Випуск 5. — С. 122—133.
  • Kowalów Witold Józef. Zmartwychwstały Kościół. Diecezja łucka 1989—1998: Odrodzenie Kościoła Rzymskokatolickiego w obecnym dekanacie rówieńskim. — Biały Dunajec, 1998. — Cz. 1. (пол.)
  • Kowalów Witold Józef. Szkice z dziejów kościelnych Ostroga i okolicy. — Biały Dunajec — Ostróg 2001. (пол.)
  • Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — К., 1985. — Т. 3. — С. 322. (рос.)

ПосиланняРедагувати