Косолапов Олександр Олександрович

футболіст, футбольний арбітр

Олександр Олександрович Косолапов (15 жовтня 1954, Великобурлуцький район, Харківська область, Українська РСР, СРСР — 5 жовтня 2005) — український радянський футболіст, захисник. Майстер спорту СРСР (1981). По завершенні ігрової кар'єри — футбольний арбітр.

Ф
Олександр Косолапов
Особисті дані
Народження 15 жовтня 1954(1954-10-15)
  Харківська область
Смерть 5 жовтня 2005(2005-10-05) (50 років)
  Харків, Україна
Зріст 187 см
Громадянство  СРСР
 Україна
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1974–1975  «Металіст» (Харків) 25 (0)
1975  «Салют» (Бєлгород) 20 (0)
1976–1978  «Металіст» (Харків) 119 (6)
1979–1980  СКА (Київ) 46 (2)
1980–1983  «Металіст» (Харків) 105 (1)
1984  «Маяк» (Харків) 7 (0)
1985  «Колос» (Павлоград) 2 (0)
Суддівська діяльність
Місто Харків
Категорія національна
Роки Змагання Ігор
1986–1999 Офіційні матчі 93

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Біографія

ред.

Народився в одному з сіл Великобурлуцького району Харківської області. Коли йому виповнилося десять років, родина переїхала до смт Есхар Чугуївського району. Футболом займався в чугуєвській ДЮСШ у тренера Валерія Кириловича Горовенка, саме там Косолапов і почав грати на позиції стопера. В 14-15 років отримав запрошення до єдиного на той час в Україні київського спортінтернату, але проти переїзду був батько, який вважав, що спочатку потрібно здобути середню освіту.

Згодом займався у футбольній школі харківського «Металіста». За основний склад дебютував 31 травня 1974 року, у домашній грі проти хмельницького «Динамо». Перший м'яч забив 16 травня 1977 року у Сумах, його команда здобула мінімальну перемогу. У другій половині 70-х років «Металіст» почав підйом з другої ліги до еліти радянського клубного футболу. В цей час його партнером у центрі захисту був Ростислав Поточняк. 1978 року команда стала чемпіоном УРСР, а через три роки — найсильнішою у першій лізі. У вищій лізі відіграв два сезони, єдиний гол забив у ворота тбіліського «Динамо», які захищав Отар Габелія 8 травня 1982 року. Гра завершилася перемогою з різницею у три пункти, у харків'ян також відзначилися Віктор Сусло і Леонід Сааков[1].

Найголовніший м'яч у своїй кар'єрі забив 19 березня наступного року. Основний час півфіналу кубка СРСР з московським ЦСКА завершився внічию, а на десятій хвилині додаткового часу Олександр Косолапов потужно пробив зі штрафного і вирішив долю поєдинку[2].

В команді найбільше товаришував з Володимиром Лінке, гарні стосунки були з Юрієм Сивухою, Віктором Камарзаєвим, Леонідом Сааковим і Віктором Шаленко (односельцем з Есхара)[3]. Очолював комсомольську організацію колективу, з двадцяти років мав прізвисько «Дід».

Окрім «Металіста», також захищав кольори київського СКА і бєлгородського «Салюта» (по одному сезону). Завершував кар'єру професіонального футболіста у харківському «Маяку» і павлодарському «Колосі», де провів по кілька матчів. Всі ці команди виступали у другій лізі чемпіонату СРСР.

Певний час виступав за аматорську команду «Машинобудівник» (Чугуїв), у складі якої грали декілька його односельців з Есхара. Олександр Косолапов закінчив Харківський педагогічний інститут. 1988 року влаштувався до Харківської обласної федерації футболу. Протягом 15 років був футбольним арбітром, обслуговував матчі різного рівня. Зокрема, у вищій лізі чемпіонату України, як головний суддя, провів 16 ігор. Потім був інспектором матчів, делегатом, віце-президентом обласної федерації футболу.

Досягнення

ред.
  • Фіналіст кубка СРСР (1): 1983[4]
  • Переможець першої ліги (1): 1981
  • Чемпіон Української РСР (1): 1978

Статистика

ред.

Футболіста:

Команда Д-1 Д-2 Д-3 Кубок
Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
«Металіст» (Харків) 47 1 59 0 143 6 20 2
«Салют» (Бєлгород) 20 0
СКА (Київ) 46 2
«Маяк» (Харків) 7 0
«Колос» (Павлоград) 2 0
Всього за кар'єру 47 1 59 0 218 8 20 2

Футбольного арбітра:

Турнір Роки Головний
арбітр
Боковий
арбітр
Друга ліга СРСР 1988–1991 4 1
Вища ліга СРСР (дублери) 1986 1 0
Кубок УРСР 1991 1 0
Чемпіонат УРСР (аматори) 1981 1 0
Вища ліга України 1992–1999 16 76
Кубок України 1992–1998 14 16
Перша ліга України 1992–1999 35 35
Друга ліга України 1992–1999 21 17
Всього за кар'єру 93 145

Примітки

ред.
  1. «Металіст» — «Динамо» (Тбілісі) [Архівовано 29 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ЦСКА (Москва) — «Металіст» [Архівовано 29 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Віктор Шаленко: Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
  4. У вирішальному матчі не брав участі.

Посилання

ред.