Коронник чорноголовий

вид птахів
Коронник чорноголовий

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Піснярові (Parulidae)
Рід: Myiothlypis
Вид: Коронник чорноголовий
Myiothlypis nigrocristata
(Lafresnaye, 1840)
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Basileuterus nigrocristatus
Посилання
Вікісховище: Myiothlypis nigrocristata
Віківиди: Myiothlypis nigrocristata
ITIS: 950067
МСОП: 22721975
NCBI: 166067

Коронник чорноголовий[2] (Myiothlypis nigrocristata) — вид горобцеподібних птахів родини піснярових (Parulidae).[3]. Мешкає в Південній Америці. Його довгий час відносили до роду Коронник (Basileuterus), однак за результатами молекулярно-філогенетичного дослідження чорноголовий коронник і низка інших видів були переведені до відновленого роду Myiothlypis[4][5]

Опис ред.

Довжина птаха становить 13,5 см, вага 11,6-17,2 г. Довжина крила самця становить 5,5-6,2 см, довжина крила самиці 5,5-6 см. Тім'я чорне, над очима широкі жовті "брови", решта голови оливково-зелена. Нижня частина тіла світло-жовта, боки оливкові. Верхня частина тіла оливково-зелена, крила темно-коричневі, кінчики пер оливкові. Дзьоб чорний, короткий, лапи жовтувато-оранжеві. У молодих птахів голова і верхня частина тіла сірі або темно-оливково-сірі, нижня частина тіла світло-оливкова.

Поширення і екологія ред.

Чорноголові коронникі поширені від Венесуели через Колумбію і Еквадор до Перу. Живуть в гірських тропічних дощових і хмарних лісах, в чагарникових і бамбукових заростях на висоті від 2600 до 3400 м над рівнем моря. У Венесуелі і на заході Еквадору вони живуть на висоті від 1500 м над рівнем моря. Сезон розмноження триває з січня до жовтня. Гніздо розміщується на землі.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Myiothlypis nigrocristata. Архів оригіналу за 21 липня 2021. Процитовано 21 липня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). New World warblers, mitrospingid tanagers (англ.). IOC World Bird List (v10.2). Процитовано 20 січня 2021.
  4. J.T. Weir, E. Bermingham, D. Schluter. The Great American Biotic Interchange in birds. „Proceedings of the National Academy Sciences”. 106 (51), ss. 21737–21742, 2009. doi:10.1073/pnas.0903811106 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога). 
  5. I.J. Lovette, J.L. Pérez-Emán, J.P. Sullivan, R.C. Banks, I. Fiorentino, S. Córdoba-Córdoba, M. Echeverry-Galvis, F.K. Barker, K.J. Burns, J. Klicka, S.M. Lanyon, E. Bermingham. A comprehensive multilocus phylogeny for the wood-warblers and a revised classification of the Parulidae (Aves). „Molecular Phylogenetics and Evolution”. 57 (2), ss. 753–770, 2010. doi:10.1016/j.ympev.2010.07.018 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога). 

Джерела ред.

  • Jon Curson, David Quinn, David Beadle: New World Warblers. Helm, London 1994, ISBN 0-7136-3932-6 S. 80, 211