Коронник сірощокий
| Коронник сірощокий | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Сірощокий коронник (підвид M. c. castaneiceps)
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Myiothlypis coronatus (Tschudi, 1844) | ||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||
|
(див. текст) | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Basileuterus coronatus | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Коронник сірощокий[2] (Myiothlypis coronatus) — вид горобцеподібних птахів родини піснярових (Parulidae). Мешкає в Південній Америці. Його довгий час відносили до роду коронник (Basileuterus), однак за результатами молекулярно-філогенетичного дослідження сірощокий коронник і низка інших видів були переведені до відновленого роду Myiothlypis[3][4] Виділяють низку підвидів.
Опис
ред.Довжина птаха становить 14 см. Довжина крила самця становить 6,2-7,5 см, довжина крила самиці 6,4-7 см. Тім'я чорне, посередині яскраво-руда смуга. Від дзьоба до очей і далі до тімені ідуть чорні смуги. Решта голови сіра, потилиця оливково-сіра. Верхня частина тіла оливкова, крила темно-коричневі, кінчики пер бронзові. Горло і груди світло-сірі, нижня частина тіла жовта, боки і гузка оливкові. Хвіст коричнюватий, кінчики пер бронзові. У молодих птахів голова, груди і верхня частина тіла оливково-коричневі, скроні сіруваті, на крилах коричневі смуги. У представників підвидів M. c. chapmani і M. c. castaneiceps нижня частина тіла білувата.
Підвиди
ред.Виділяють вісім підвидів:[5]
- M. c. regulus (Todd, 1929) — північна, західна Колумбія, північно-західна Венесуела;
- M. c. elata (Todd, 1929) — південно-західна Колумбія, західний Еквадор;
- M. c. orientalis (Chapman, 1924) — східний Еквадор;
- M. c. castaneiceps (Sclater, PL & Salvin, 1877) — південно-західний Еквадор, перуанський регіон П'юра;
- M. c. chapmani (Todd, 1929) — перуанський регіон Кахамарка;
- M. c. inaequalis (Zimmer, JT, 1949) — перуанські регіони Амазонас і Сан-Мартін;
- M. c. coronata (Tschudi, 1844) — центральне, південне Перу, західна Болівія;
- M. c. notia (Todd, 1929) — центральна Болівія.
Поширення і екологія
ред.Сірощокі коронники мешкають в гірських тропічних лісах Анд від Венесуели до Болівії, на висоті від 1500 до 1800 м над рівнем моря.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Myiothlypis coronatus. Архів оригіналу за 22 липня 2021. Процитовано 22 липня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ J.T. Weir, E. Bermingham, D. Schluter. The Great American Biotic Interchange in birds. „Proceedings of the National Academy Sciences”. 106 (51), ss. 21737–21742, 2009. doi:10.1073/pnas.0903811106 [] Помилка: {{Lang}}: немає тексту (допомога).
- ↑ I.J. Lovette, J.L. Pérez-Emán, J.P. Sullivan, R.C. Banks, I. Fiorentino, S. Córdoba-Córdoba, M. Echeverry-Galvis, F.K. Barker, K.J. Burns, J. Klicka, S.M. Lanyon, E. Bermingham. A comprehensive multilocus phylogeny for the wood-warblers and a revised classification of the Parulidae (Aves). „Molecular Phylogenetics and Evolution”. 57 (2), ss. 753–770, 2010. doi:10.1016/j.ympev.2010.07.018 [] Помилка: {{Lang}}: немає тексту (допомога).
- ↑ F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). New World warblers, mitrospingid tanagers (англ.). IOC World Bird List (v10.2). Процитовано 20 січня 2021.
Джерела
ред.- Jon Curson, David Quinn, David Beadle (1994): New World Warblers. Helm, London. ISBN 0-7136-3932-6
- Ridgely, Robert S. & Greenfield, Paul J. (2001): The Birds of Ecuador: Field Guide. Cornell University Press, Ithaca, New York. ISBN 0-8014-8721-8
- Restall, Robin (2007): Birds of Northern South America: An Identification Guide. Yale University Press, New Haven and London. ISBN 978-0-300-10862-0
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |