Коронник панамський
| Коронник панамський | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Basileuterus ignotus (Nelson, 1912) | ||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Basileuterus melanogenys ignotus | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Коронник панамський[2] (Basileuterus ignotus) — вид горобцеподібних птахів родини піснярових (Parulidae).[3]. Мешкає в Панамі і Колумбії. Утворює надвид з чорнощоким коронником.
Опис
ред.Довжина птаха становить 13-13,5 см. Тім'я рудувато-коричневе, на скронях широкі чорні і вужчі жовтуваті смуги, які сполучаються на лобі. Решта голови темно-оливкова. Верхня частина тіла оливково-зелена, крила і хвіст темно-коричневі, кінчики пер оливково-зелені. Нижня частина тіла кремово-жовта, боки оливкові. Лапи і дзьоб тілесного кольору, на дзьобі чорна смужка.
Поширення і екологія
ред.Панамські коронники мешкають на панамсько-колумбійському прикордонні, в горах Альто-де-Ніке і Серро-Таракуна панамської провінції Дар'єн і колумбійського департаменту Чоко. Живуть в гірських тропічних лісах на висоті 1200-1650 м на дівнем моря (зазвичай на висоті понад 1400 м над рівнем моря). Харчуються комахами, яких ловлять в середньому і верхньому ярусі лісу. Живуть парами або невеликими зграйками, іноді приєднуються до зграй чорнощоких зеленників (Chlorospingus inornatus).
Збереження
ред.МСОП вважає цей вид вразливим через обмежений ареал і невелику популяцію, яку оцінюють в 660-1700 птахів. Виду загрожує знищення природного середовища.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Basileuterus ignotus. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 20 липня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). New World warblers, mitrospingid tanagers (англ.). IOC World Bird List (v10.2). Процитовано 20 січня 2021.
Джерела
ред.- Jon Curson, David Quinn, David Beadle: New World Warblers. Helm, London 1994, ISBN 0-7136-3932-6, S. 88 ; 223.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |