Відкрити головне меню

Коровники (пол. Krówniki) — село в Польщі, в гміні Перемишль Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 536 осіб (2011[1]).

Село
Коровники
пол. Krówniki
Kosciol mb czestochowskiej krowniki.jpg

Координати 49°46′ пн. ш. 22°49′ сх. д. / 49.767° пн. ш. 22.817° сх. д. / 49.767; 22.817Координати: 49°46′ пн. ш. 22°49′ сх. д. / 49.767° пн. ш. 22.817° сх. д. / 49.767; 22.817

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Перемишльський повіт
Гміна Перемишль
Перша згадка 1542
Населення 536 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-700 Przemyśl
Автомобільний код RPR
SIMC 0608693
Офіційний сайт krowniki.republika.pl
Коровники. Карта розташування: Польща
Коровники
Коровники
Коровники (Польща)
Коровники. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Коровники
Коровники
Коровники (Підкарпатське воєводство)

Розташоване на 4 кілометри на південний схід від Перемишля, у міжріччі Сяну і Вігору. Село спалене дотла під кінець 1945.

Зміст

ІсторіяРедагувати

Вперше згадується в 1542 р. як село на руському праві з руською церквою і руським попом. До 1772 р. село належало до королівських володінь Перемишльського староства Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.

У 1772 році після першого розподілу Польщі ввійшло до провінції Королівство Галичини та Володимирії імперії Габсбургів. У 1880 р. було 640 мешканців (з них майже всі греко-католики за винятком кільканадцяти римо-католиків), село належало до Перемишльського повіту.

Після розпаду Австро-Угорщини і утворення 1 листопада 1918 р. Західноукраїнської Народної Республіки це переважно населене українцями село Надсяння було окуповане Польщею. На 1.01.1939 в селі було 1130 мешканців (з них 960 українців, 75 поляків, 80 польських колоністів міжвоєнного періоду і 15 євреїв)[2]. Село входило до ґміни Поповичі Перемишльського повіту Львівського воєводства.

Після початку Другої світової війни 13 вересня 1939 року війська Третього Рейху увійшли в село, та після вторгнення СРСР до Польщі 27 вересня увійшли радянські війська і Коровники, що знаходяться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшли до СРСР та ввійшли до складу утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).

З початком німецько-радянської війни 27 червня 1941 року село було зайняте військами вермахту. В кінці липня 1944 року село було зайняте Червоною Армією.[3] Від 13 серпня 1944 почалася примусова мобілізація українців до Червоної Армії.

В березні 1945 року Коровники, як і весь Перемишльський район включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області передано Польщі. Після цього було здійснено етноцид українців — виселення українців у СРСР та на ті території в західній та північній частині польської держави (так звані повернені території), що до 1945 належали Німеччині (операція Вісла), а на їх місце заселено поляків.

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

ЦеркваРедагувати

Мурована церква Богоявлення Господнього збудована в 1886 на місці попередньої дерев'яної з 1804 р., була парафіяльною, належала з 1920 р. до Перемиського деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. Церква після виселення українців перетворена на костел.

ДемографіяРедагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 261 56 180 25
Жінки 275 48 178 49
Разом 536 104 358 74

ПриміткиРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Коровники

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 56.
  3. Оперативная сводка за 31 июля. Архів оригіналу за 11 січень 2012. Процитовано 15 жовтень 2017. 
  4. Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • А Вігор і Сян течуть… / Мирослав Романів — Київ: Фенікс, 2014. — 312 с. ISBN 978-966-136-151-4